У суботу, 27 січня, в Івано-Франківську презентували книгу азовця Руслана Сербова з позивним «Давид». Він захищав Маріуполь, був важко поранений та потрапив у полон. «Маріуполь. Книга хоробрих» – це історії про героїв сьогодення.
Презентація проходила на Промприладі, там побував і Репортер.
Руслан Сербов пішов захищати Україну ще у 2014 році. Тоді воював у складі морської піхоти. Наприкінці 2016 долучився до полку «Азов». Коли почалось повномасштабна війна, захищав Київщину.
5 квітня на гелікоптері «Давид» прилетів до оточеного Маріуполя на допомогу побратимам. Знав, що це був квиток в один кінець.
У місті йшли жорстокі вуличні бої у самому центрі. Згадує, як перший день став на позиції й бачив, як ворожа піхота перебігає дорогу.
Я стояв на п’ятому поверсі, – згадує «Давид». – Я стріляю по піхоті. У росіян була така «тактика м’ясом» – відправляти піхоту, аби виявити наші позиції, а потім приїжджають танки й БТР.
Поранення «Давид» отримав, рятуючи побратима. Влучила протитанкова ракета.
Згадує, що ногу йому відрізало одразу, як ножем.
Читайте також: Навідник танка з бригади «Едельвейс» Микола Ватаман: «Хочеш жити – усьому навчишся швидко»
І ноги немає, – розповідає Руслан Сербов. – Я впав, турнікети полетіли. Я спочатку думав, що згорів, тому що був сильний запах горілого. Все починає згасати, ніби сигналу на телевізорі немає. Я був впевнений, що мене звідти ніхто не забере. Побачив, що стікаю кров’ю і кричу: «Застрельте мене!». Тут підбігає побратим, наклав мені свій турнікет.
Далі Руслан з побратимами потрапив у полон. Це була середина травня. В окупованому Донецьку пробув до 29 червня, його обміняли одним з перших, як важкопораненого.
Ідею написати книгу Руслану підказала психотерапевтка, мовляв, їй це допомогло і йому допоможе.
І я послухався. Після цього для себе зрозумів, що людське життя, як пісок крізь пальці. Колись мене на світі не буде, але книга буде жити, – каже військовий.
У своїй книзі він розповідає не про себе, а про побратимів, адже каже, герой живе до тих пір, поки живе пам’ять про нього.
Моє завдання, як автора книги, аби про них пам’ятали, – говорить Сербов. – У книзі є такі слова: «Я не герой, всі герої мертві. Мені просто пощастило».
За словами автора, він хоче, аби людина яка читатиме цю книгу, у її серці повинна бути помста і більш нічого.
Давид розповів, що в нього майже готова друга книга. Там буде більше про полон та інше.
«Маріуполь. Книга хоробрих» вона більш для ознайомлення, – говорить «Давид», – А, от, наступна буде більш жорстока. 18+.
На презентації книги було багато глядачів. Серед них і маріупольці, які також розповіли свої історії та дякували Руслану Сербову за те, що він захищав їхнє місто.
Було таке, що я йшла по місту, багато неживих людей, усе зруйноване і їде білий фургон з військовими, – розказує свою історію одна з присутніх. – Зупиняється, відчиняються двері. Я одна. Не розумію чому він зупинився, що зараз буде. Один військовий дає хліб, каже, що він був заморожений. І вибачається, що більш нічого нема. Той хліб тоді врятував мене із дитиною. Зараз ми живемо у Франківську. Я зі своїми подругами боремось за наших героїв з Маріуполя.
Після презентації, усі охочі могли придбати книгу й підписати її в автора. Усі гроші від продажу будуть відправлені на підтримку нашої армії.
Авторка: Ангеліна Каратник
Comments are closed.