Під Івано-Франківськом айтішник з Києва Андрій Поданенко збудував енергоощадний двоповерховий будинок для своєї сім’ї. Тут є все, аби бути зі світлом, теплом та водою, навіть під час блекауту. А на подвір’ї будують бомбосховище, пише Репортер.
Будинок за два тижні
До повномасштабного вторгнення багатодітна родина Поданенків мешкала неподалік Бучі. Андрій – голова сімейства, каже, що окупанти до них не дійшли лише через географічне розташування і міст, який підірвали ЗСУ.
Через 11 днів родина переїхала до Луцька, до кумів. Поки жили там, купили земельну ділянку й почали будувати енергоощадний будинок на Прикарпатті, бо тут ніби безпечніше. Під Києвом їхній будинок цілий, але повертатися туди з трьома маленькими дітьми не наважуються.
За словами Андрія Поданенка, цей будинок – швидше такий собі резерв для того, аби не орендувати житло.
Будову почали у жовтні минулого року, а цьогоріч у вересні Поданенки вже заїхали у новий дім.
Сам будинок, до речі, звели менш як за два тижні. Адже це СІП-панельний будинок, який складається легко, як конструктор. Це канадська технологія, такі будинки ще називають «канадками». А виробник український – з Дрогобича.
Андрій вибирав дім за площею, яка потрібна для його сім’ї, – двох дорослих і трьох дітей. Разом з балконом це 112 метрів квадратних.
Поки родина жила у Луцьку, будову контролював товариш Андрія – будівельник Антон Зозуля.
СІП-панельний – це як бутерброд, – пояснює Антон. – Він складається з двох зовнішніх частин і одна частина внутрішня. Зовнішні – це USB-плити, а внутрішня частина – тут у нас 14 сантиметрів пінопласту. Плюс ще утеплили його й у нас виходить 24 сантиметри пінопласту, а це досить серйозний термобудинок.
Звели його дуже швидко, а внутрішні роботи забрали більше часу – інженерні, електрика, сантехніка. А електрики у домі багато, адже прокладена вона з розрахунком на розумний будинок.
Читайте також: Майбутнє медицини. Франківець створює на 3D-принтері моделі, які полегшують роботу лікарів
Розумний дім – це якоюсь мірою мій бізнес, – говорить Андрій Поданенко. – Моя компанія IT Care займається веб-розробкою, але частина нашого бізнесу – це моніторинг. І він дуже близько до розумного дому, в якому так само є моніторинг споживання потужності, можливості управляти окремими пристроями, відео-моніторинг, моніторинг якості повітря.
Своє світло, вода й тепло
Енергоощадність починається з даху. Дуже важливо його утеплити, адже найбільше тепла втрачається саме через холодне горище. Тут під дахом 120-150 міліметрів пінополіуретану. Це пінка, якою задувають вікна. Він безпечний, бо з нього роблять подушки безпеки для дітей. Це інертний матеріал, негорючий, нічого не виділяє і нічого його не руйнує.
Вікна у будинку встановлені з товщиною 80 мм і вони на 30% ефективніші за стандартні – 72 мм. За рахунок товщини також менші тепловтрати.
На горищі встановили великий рекуператор для вентиляції повітря. Також будуть локальні стінові у кожній кімнаті. Цей рекуператор міняє повітря всередині будинку. Тобто повітря, яке виходить з будинку, використовується як теплоносій або холодоносій для того повітря, яке в будинок заходить. Тут також немає тепловтрати.
Електроенергію для будинку забезпечують сонячні панелі на трьох стінах, а також на всіх горизонтальних поверхнях.
Андрій підрахував, що для їхньої родини на добу потрібно 50-60 кВт. З цих панелей взимку за 4-6 годин світлового дня можна брати 5 кВт в годину.
Ми будемо під’єднані й до мережі, – говорить Поданенко, – Але, враховуючи воєнний стан, вважаю мережу від держави як резервну.
Аби мати свою воду, біля будинку є дві свердловини. Ще окремо буде криниця – як резерв. З північного боку будівлі встановили систему збору дощової води. Ця вода йтиме через фільтри і також буде резервом.
За словами Андрія Поданенка, будинок з усім обійшовся близько 130-140 тисяч доларів.
Земельна ділянка – 20 тисяч доларів, домокомплект – 700 тисяч гривень, фундамент – 245 тисяч гривень, – підраховує чоловік. – Найбільше пішло на інженерію, енергоощадну техніку, фасадні роботи.
Однокімнатна квартира під землею
Обігріває дім тепла підлога і тепловий насос – так званий сучасний кондиціонер. За словами Андрія Поданенка, його плюс в тому, що кількість електроенергії, яка витрачається на його роботу, в 3-4 рази менша, ніж кількість теплової енергії, яку він дає.
Це якраз дуже енергоефективна технологія, – каже айтішник. – Адже, втрачаючи кіловат в годину, я нагріваю будинок на 5 кіловатів у годину. Але він гріє тільки повітря. Є тепловий насос, який може гріти воду, і тоді ви цю воду можете запустити в теплі підлоги.
Як показує досвід, війна може зруйнувати будь-яку інфраструктуру – світла чи газу. І добре мати резерви, які мало від чого залежать, вважає Андрій. Тому в будинку є ще камін-пічка, де можна палити дровами чи брекетами. Запас дров на зиму вже зробили.
Вона доволі ергономічна, потужність – 8 кіловат, – розказує Андрій Поданенко. – Мати таку систему у сучасному будинку не завадить, враховуючи ситуацію в Україні. З енергоощадності тут те, що ми забираємо тепло димових газів через теплообмінник – аби нагрівати теплу підлогу.
Також як резерв буде використовуватися дизельна пічка. Вона компактна, без запаху й диму, споживає 0,5-1 літр палива і цілком може опалювати весь будинок.
Уся побутова техніка, яка є в будинку, – також максимально енергоощадна і споживає у рази менше електрики.
Біля будинку також має бути бомбосховище розміром як однокімнатна квартира й розрахована на сімʼю з двох-трьох дорослих і трьох дітей.
У мирний час його можна використовувати як офіс чи гостьовий підземний будинок.
Процес зведення та облаштування Андрій описує у влозі на Patreon.
Авторка: Світлана Лелик
