У середу, 18 грудня, в інноваційному центрі Промприлад.Реновація публічно обговорили візію Івано-Франківська. Візія є точкою відліку, від якої стартуватимуть інші складники стратегії міста: стратегічні цілі, оперативні цілі, план заходів тощо. На відкритому обговоренні виступили експерти, які брали участь у формуванні візії. Репортер слухав понад дві години. Для вас обрали найцікавіше.
У тренді – машинобудування, робототехніка, євроінтеграція
У розробці візії взяли участь партнери проєкту «Стратегія Івано-Франківська»: платформа «Тепле місто», яка представляла громадські організації та організації громадянського сектору, Карпатський інститут аналітики FrankoLytics, Бізнес-асоціація Івано-Франківська, міська рада та Франківський драмтеатр. Також долучилися два зовнішні експерти проєкту «Рада Європи» та «Інститут Фронтир».
До створення візії до стратегії Франківська залучили 12 груп, які працювали за різними напрямками. В групах аналізували середовище, розбирали окремі теми, працювали над кристалізацією цінностей та формували чернетку візії.
Після кількох кіл обговорення з партнерами текст візії опублікували на сайті стратегії Франківська. Там же можна залишити свої рекомендації та зауваження.
Експертна робота створює свої похибки, але це найкраще, що ми могли зробити на цей момент, – говорить експерт з довготермінових стратегій, директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.
Національна консультантка Ради Європи в Україні Юлія Гвоздович розповідає, що наразі організація займається написанням стратегій для різних міст країни. Зокрема, якраз відбувається обговорення стратегії Рівного. Нещодавно затвердили стратегію Луцька. Також працювали над стратегіями для міст Житомирської, Київської та Львівської областей.
Розуміємо не лише контекст Івано-Франківська, а й те, що відбувається довкола. Основним стейкхолдером (учасником- ред.) розробки стратегії є громада, тому важливо, що до цього долучена міська рада Івано-Франківська, – говорить Юлія Гвоздович. – Процес створення стратегії – це можливість поспілкуватися різним стейкхолдерам і знайти ту спільну ідею, яка буде мотивувати. Без синергії різних авторів досягти досить амбітну ціль, яку ставлять перед собою громади, дуже складно.
Каже, що у питанні стратегії надзвичайно важливо дивитися на кілька кроків вперед. Зокрема, за її оцінкою, Франківськ має потенціал розвивати ВПК.
Машинобудування, робототехніка, євроінтеграція та взаємовигідні партнерства з містами-побратимами – ті тренди, на які потрібно зважати при формуванні стратегії, – говорить Юлія Гвоздович. – Ми не зможемо вплинути на рівень народжуваності, але можемо зберігати людський потенціал. Точно можемо працювати з ветеранами. Після того, як затвердиться візія, дуже цікаво, як ми будемо реалізовувати ці амбітні плани.
Євген Глібовицький стверджує, що Франківськ має здоровішу демографічну ситуацію, ніж інші міста. Місто має широкий регіон, тож є де брати міграційний запас, і може поповнювати свій людський капітал. Одна з проблем – те, що Франківськ був кадровим донором для інших міст. Тому зараз треба затримати таланти в місті та привабити таланти з інших регіонів. А це буде можливим, якщо місцева економіка буде конкурентною.
Важливо посилювати сильні сторони. Плюс – отримати частку національного ресурсного пирога у вигляді оборонного сектору. І тут треба долати виклики у сфері кадрів, – говорить Глібовицький. – Франківську доступні вектори розвитку, які не доступні Запоріжжю. Тут є безпека, культурні можливості та демографія, на яку можна спертися. Будуть адаптаційні питання, але їх можна вирішити. Франківську потрібно посилювати освіту, конкурентність бізнесу, але це все можливо.
Визначити економічний профіль і розвивати бізнес
Директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks Володимир Воробей протягом трьох років вибудовував у Франківську систему інновацій в рамках трирічного проєкту “Нова економіка Франківська”. За його словами, нині Франківськ – розпорошений. У місті є багато підприємців, але бізнеси не масштабуються, а люди, які мають амбіції, – виїжджають.
Франківськ – дуже класне місто підприємливих людей, підприємливості. Підприємців багато, але це все не виростає, не перетворюється в додану цінність, в більші бізнеси, – говорить Володимир Воробей. – Бізнес залишається місцевим. Тут не створюються високооплачувані менеджерські місця, люди виїжджають. З досвіду “Нової економіки Франківська”, хочу сказати, що перш за все Франківськ має визначити свій економічний профіль. Тому що красиві місця, благоустрій, культура – це все похідне. Якщо немає економічної стяжки, якщо немає нормальної вартості робочих місць, то люди сюди не з’їдуться.
За його словами, якщо місто хоче стати центром роботехніки, мехатроніки, розумних інженерних систем, то відповідно під це має працювати екосистема розвитку та підтримки бізнесу:
Під це мають працювати університети, програми підтримки бізнесу, освіти. Тоді люди в Україні знатимуть, що робота – це Франківськ. І тут точно буде і виробнича база, і бізнеси, і науковці, і експерти.
Мріяти і мислити глобально
Заступник голови правління АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Андрій Стецевич каже, впровадження стратегії сприятиме змінам в економічній сфері. За його словами, один із компонентів стратегії – велика мрія.
Колись моя дружина читала казочку дітям про мишаче серце. Про те, як там мишка перетворилася в лева, але в неї було мишаче серце і вона все одно всіх боялася, – говорить Стецевич. – Франківськ зараз на переломі із закритого провінційного містечка до глобальних амбіцій – перетворити мишаче серце в серце справжнього лева. Залишається увімкнути волю і дисципліну, аби цього досягти. Будь-який виклик – це і можливість водночас. Потрібно перестати думати про локальну економіку, не забувати про академічний потенціал. Треба мислити глобально.
Володимир Воробей додає, що Франківськ відомий своїми девелоперськими традиціями. І при відбудові України франківські забудовники можуть отримати шанс на ріст і розвиток, якщо почнуть використовувати сучасні тренди, стале будівництво.
Якщо ця галузь зможе вийти за межі і почати працювати за правилами, що не завжди притаманне цій галузі в Україні, почне працювати згідно з європейськими традиціями трендами, якщо буде керуватися доброчесністю, сталістю, довгостроковим мисленням, то тут можуть бути штаб-квартири великих девелоперських компаній українських, які працюють по цілій країні і відбудовують. Тренди є, – говорить Воробей.
Франківськ може
Євген Глібовицький підсумовує, що у Франківську спостерігається здорова культура суб’єктності, де громадяни активно приймають рішення і обґрунтовують їх. Це дозволяє вести відкриті дискусії, які в інших містах можуть бути неможливими. Однак, попри високий рівень підприємливості, місто залишається бідним, що викликає питання щодо розвитку бізнесу та зрілості капіталу.
Вам нічого не бракує. Тут є чудові люди, тут є чудові інституції, тут є чудові спроможності. Тут Господь трошки грошей насипав. Тобто тут, в принципі, є все, що необхідне для того, щоб бути успішним, – каже Глібовицький. – І далі питання полягає в тому, як правильно ці інгредієнти змішати. Тому, попри всі виклики, які ми маємо, мені здається, що Франківськ може. А далі це – шлях, і вже ви вибираєте якою конкретною стежкою ви його можете пройти.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.