У 1907 у селі Старуня археологи зробили важливу знахідку, про яку говорили по всьому світу: залишки мамонта та носорога. Через 20 років тут відкопали ще кількох носорогів. Рештки давніх тварин зберігаються у Львові та Кракові й тільки зараз копія туші носорога повернеться на Прикарпаття.
Науковці кажуть: під землями Богородчанщини є ще багато артефактів, пише Репортер.
Носоріг повертається додому
У пʼятницю, 12 травня, в Університеті короля Данила в Івано-Франківську говорили про копію волохатого носорога, рештки якого колись знайшли у селі Старуня.
Сама знахідка зараз зберігається у Краківському природничому музеї. Адже на початку ХХ століття територія заходу України підпорядковувалася Польщі, тож артефакт одразу відвезли туди.
Саме з цього оригіналу зробили копію, яка тепер буде зберігатися у «Парку історії Землі», що в селі Підгірʼя, неподалік Старуні. Тепер копію, за сприяння меценатів, вдалося придбати та привезти в Україну.
Сам експонат виконаний у перевенутому положенні, в якому його знайшли у 1929 році, – розповідає представниця «Парку історії Землі» Юлія Поясик. – Злиток зробили одразу після віднайдення. Він дуже добре зберігся у закритому родовищі. Це перша та єдина копія, зараз вона зберігається у найкращих природничих музеях світу, тепер нарешті буде у нас.
Перемовини з поляками тривали близько року. Копію злитка привезли на Прикарпаття ще до повномасштабного вторгнення. Весь цей час експонат зберігався у безпечному місці, а зараз його вирішили нарешті показати прикарпатцям. Уже 14 травня копію туші доісторичного носорога передадуть у «Парк історії Землі».
Читайте: На Прикарпатті археологи знайшли нові артефакти: чому це важливо
Натхненницею й ініціаторкою проєкту стала журналістка ТСН Алла Пасс. Ще кілька років тому вона надихнулася цією темою, зняла серію сюжетів про розкопки у Старуні, тож завдяки її сприянню і вдалося привезти копію носорога на Прикарпаття.
Бракувало лише рогів
Територія Передкарпаття ще 20-30 тис років тому виглядала зовсім інакше. Це був тундростеп, тут не росли дерева, а лише високі трави. На них і паслися зубри, бізони, носороги.
Вперше рештки давньої тварини у Старуні знайшли на початку жовтня 1907 року, розповідає професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка та провідний науковець Державного природознавчого музею НАН України Андрій Бокотей.
Виявилося, що на території Старуні залягає дуже цінний матеріал – озокерит. Його планувала розробляти компанія з Гамбурга, яка й викупила ці землі, – розповідає Андрій Бокотей. – Копачами працювали місцеві мешканці. В одній із шахт робітники наткнулися на тушу тварини. Вони вирішили, що це був віл, який раніше впав туди. Тож вони розбили його на дрібні шматки кайлами і викинули. Але машиніст побачив ті кісти, звернувся до керівництва шахти – так воно дійшло до Львова і Кракова.
Тоді делегації з обох міст приїхали на місце розкопок і зрозуміли, що знахідка насправді є мамонтом. Тим часом на тому ж місці вдалося знайти ще й рештки носорога – голова, ліва нога і великий клапоть шкіри. Так сталося, що львів’янам вдалося краще переконати власника копальні, тож скелет поїхав до музею імені Дідушицьких (теперішній Державний природознавчий музей НАН України).
І аж у 1928 році краківським науковцям вдалося знайти кошти, тож вони впродовж двох років проводили розкопки біля Старуні, – говорить Бокотей. – Тоді вони знайшли носорога, повного, на відміну від попереднього. Цього разу була знайдена повністю туша: була шкіра, залишки шерсті. Навіть вміст шлунку. Бракувало лише двох рогів. От її копія й приїде в Україну.
Потім у Старуні знайшли залишки ще двох носорогів – лише черепи. Вони теж зберігаються у Кракові.
Може бути людина
За словами Андрія Бокотея, туша носорога – це була знахідка світового масштабу. Тому про неї важливо говорити в контексті України.
У 1907 році знахідки зі старунської копальні туші – не скелета чи кісток, а саме туші мамонта й волохатого носорога – це була одна з найбільших сенсацій у світі того року, – каже Андрій Бокотей. – Унікальність полягала саме в тому, що це була туша, тіло, законсервоване в озокериті, нафті, парафінових сполуках. Це була шкіра з рештками шерсті. Навіть у шлунку були рештки їжі, якими мамонт харчувався.
За словами науковця, коли препаратор робив опудало з волохатого носорога, то виконав його у тій самій позі, в якій його і знайшли.
Все тому, що не мав уявлення, як ця тварина виглядала насправді.
Старуня та околиці – це унікальне місце, де ще у XIX столітті нафта залягала відкрито, її черпали певними ємкостями, а потім копали в шахтах, – говорить Андрій Бокотей. – Ця ділянка існує дуже давно, ще з тих часів, коли там мандрували мамонти, носороги та багато інших тварин, які не дожили до наших часів. Загалом біля Старуні знайшли 17 палеолітичиних стоянок первісної людини, тож є можливість знайти навіть законсервованих людей. А також багато видів тварин, що дасть уявлення, як ця територія виглядала сотні тисяч років тому.
Як розповідає старший викладач кафедри етнології та археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Кочкін, скоріш за все, знайденого носорога вбила списом саме людина. Тож на території Старуні є шанс знайти рештки кроманьйонської людини.
Теоретично, може й неандертальської, – каже Ігор Кочкін. – Це вже завершення періоду існування неандертальців, які певний час мешкали поряд з кроманьйонцями. Але кроманьйонці врешті-решт перемогли.
Але все впирається у гроші. Щоб зараз провести таке дослідження, їх потрібно дуже багато.
Ця територія уже неодноразово була перекопана. Укріплення тих всіх копалень, які там повинні бути зроблені, – це дуже дорого. Має бути авторитетна людина, яка візьме на себе обов’язок виконання цих розкопок, і має бути меценат, який вкладе у це гроші. Бо, щоб держава дала гроші на такі дослідження, ми навіть не говоримо, – каже науковець.
Важчою ситуацію робить і те, що це територія національного заповідника, тож треба отримати дозвіл на роботи. До того часу важливі знахідки для світової науки продовжують лежати під шарами грунту.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.