У День Героїв на калуському кладовищі зібралися рідні полеглих, побратими, друзі, влада й духовенство. Вони прийшли вшанувати пам’ять усіх загиблих воїнів російсько-української війни. Також у цей день активісти громадської організації «Спогади крізь віки» презентували важливу ініціативу. На пам’ятних надгробках встановили QR-коди з історіями полеглих воїнів.
Поки що QR-коди встановили на 46 надгробках, пише Репортер.
Це ініціатива команди громадської організації «Спогади крізь віки», зокрема, Мар’яни Ковальчук – сестри полеглого десантника Юрія Ковальчука. Вона створила проєкт пам’яті про всіх загиблих військових, аби інформації про них було більше, ніж лише дати народження та загибелі.
Організація «Спогади крізь віки» займається створенням інтерактивних меморіальних дощок та мінівідео. Нині це вже всеукраїнський проєкт, який стартував саме з Калущини. Сьогодні інтерактивні дошки з посиланнями на фільми про військових є у різних громадах України.
З Калуша вирішили запровадити ще одну ініціативу – встановлення QR-кодів на кожному пам’ятнику на кладовищі.
Здебільшого тут збираються побратими й рідні бійців, – розповідає Мар’яна Ковальчук. – За посиланням можна перейти та подивитися мініфільм про військового. Переглядаєш, згадуєш, розмовляєш. Я коли приходжу сюди до брата, то розмовляю з ним. Переглядаю відео і розмовляю. Тому, вважаю, буде дуже доречно розміщувати такі QR-коди. Аби не тільки я знала. Щоб усі, хто приходить на кладовище, могли ознайомитися з біографією героя, а не лише прочитати дати народження та смерті.
Надалі ідею будуть поширювати, ставити QR-коди й в інших громадах – тобто там, де бажатимуть рідні загиблих.
Наразі вже опрацювали понад 1000 історій.
Ті, хто хоче долучитися до проєкту, можуть перейти за посиланням. Тут слід заповнити анкету, а далі з охочими сконтактують активісти організації «Спогади крізь віки» й детально розкажуть, що саме треба робити.
Після панахиди, рідні пішли кожен до могил своїх близьких. Ольга Фальовська принесла воду, аби поставити квіти на могилі чоловіка – Василя Фальовського. Їй допомагає син Андрійко. Хлопчик вбраний у футболку з фотографією тата і написом «Мій Герой».
За словами жінки, сьогодні для них важливий день, але дуже сумний.
Дуже важливо, аби про них пам’ятали – про тих людей, які віддали своє життя, – говорить пані Оля. – Щоб знали їхню історію, їхнє життя. Аби воно залишалося в пам’яті не тільки нашій, але й сторонніх людей, майбутніх поколінь. Аби наші діти знали, яка ціна заплачена за те, щоб ми жили.
Син Галини Гаврилів – Богдан загинув на війні у 2019 році. Жінка не може говорити про нього без сліз. Вона наводить телефон на QR-код і їй одразу відкривається відео про сина на каналі «Спогади крізь віки».
Це дуже потрібна річ. Колись того не було, – говорить пані Галина. – Ми спілкуємося з іншими батьками, то всі кажуть, що це дуже хороша справа. Приходять чужі люди, хочуть подивитися, взнати про героя, а як вони можуть це знати? Ну, кого вони мають розпитувати? Я вважаю, що це дуже потрібна річ.
Авторка: Світлана Лелик
