Минулого місяця на міжнародному конкурсі World Cheese Awards найвищу нагороду серед українських сироварів – супер золото – отримала сироварня з Івано-Франківська.
Уже кілька років «Станіславська сироварня» робить якісну продукцію за європейськими зразками. А зараз, як і багато інших бізнесів, стикається з проблемами. Через відсутність електроенергії доводиться працювати ненормовано, щоб впоратися із замовленнями, пише Репортер.
Невеликий бізнес
«Станіславську сироварню» заснувала франківка Наталія Пальчак. Це свого роду сімейний бізнес, невелике виробництво.
Я шукала справу, якою я б хотіла займатися, бо вирішила працювати на себе. За освітою я – викладачка музичної школи, – розповідає Наталія Пальчак. – Побачила сюжети по телебаченню про сироварні, почала глибше цікавитися цією темою. Потім я потрапила в перший набір школи сироваріння Ірини Дем’янюк. Це була перша така школа, яка відкрилась в Україні. Там були сировари з різних областей. Ми досі спілкуємось.
Читайте: Чесники смакують оліями. Як в селі на Прикарпатті розвивають туризм та допомагають ЗСУ (ФОТО)
Спочатку підприємиця експериментувала, відпрацьовувала технології. З сироварінням працює з 2015 року, а офіційно зареєструвала свою справу в 2020. Але тоді почалася пандемія коронавірусу і нові виклики.
Я використовувала лише свої кошти, не залучала інвесторів, кредити, тому перші сири реалізовувала через ярмарки і фестивалі. Поступово збиралася клієнтська база і я змогла відкрити більше виробництво, купити обладнання, – розповідає Наталія. – Коли почався ковід, ярмарки перестали проводити. Ми змінили наш асортимент, додали молочну продукцію. Саме тоді ми запустили доставку сімейної молочної корзини. Туди входили різні молочні продукти, зроблені на нашій сироварні. Спочатку у нас було 30 замовлень. Ми надіялися, що об’єми почнуть збільшуватися поступово. Але з початку карантину нас закидали замовленнями так, що ми не були готові – не вистачало потужностей і сировини.
Тоді «Станіславська сироварня» припинила доставку молочної корзини. Натомість зосередилася на виробництві сиру та інших молочних продуктів, які продають у магазинах Франківська та онлайн.
У кожного сировара – свій почерк
На початку листопада у Великій Британії відбувся щорічний європейський конкурс World Cheese Award. У ньому взяли участь 4434 сири з 42 країн світу, з них 39 сирів з України. У результаті аж 13 українських сироварів отримали нагороди. Були бронзові, срібні, золоті відзнаки, але лише одне «супер золото». Його отримала «Станіславська сироварня».
Ми довго думали, який товар представити на конкурсі й вибрали найпопулярніший у наших покупців – сирну торбинку. Як виявилося, не прогадали, – каже Наталія Пальчак. – Це сир, зварений на основі технології італійського сиру скаморца. Вона доступна за ціною, нескладна технологічно, її можна швидко зробити навіть у таких умовах, як зараз. Ми виготовляємо копчену і не копчену сирну торбинку, коптимо її на натуральних трісках.
Як розповідає Наталія, на конкурсі було багато продуктів з країн, які давно славляться сироварінням: Франції, Італії, Швейцарії. Але українські сири теж отримали нагороди, бо у нас ця галузь добре розвивається.
Українські сири унікальні, – каже підприємиця. – Хоч за основу беруться європейські технології, класична рецептура, в Україні цей сир буде зовсім іншим. Це пов’язано з тим, що наша країна має багату географію, клімат, рослинність і породи тварин – це все впливає на якість і смак молока. У Карпатах рослинність схожа до альпійської, тому в наших горах можна варити сири альпійської групи, схожі до швейцарських, італійських, французьких. Південь України зовсім інший. Там – тепліше, сухіше, тож сир матиме зовсім інший смак. На Поліссі – ще інший. До того ж у кожного сировара свій почерк. Це як з борщем.
Насправді у 2022 році конкурс World Cheese Awards мали проводити в Україні. Але через війну нашу країну як гостя фестивалю перенесли на 2024 рік. Це додатково допоможе прорекламувати українських сироварів у світі.
Без електрики важко працювати
Хоч «Станіславська сироварня» розташована на Прикарпатті, сири тут варять за європейською технологією. Гуцульські не виготовляють, бо немає сировини.
Гуцульські сири можна зварити лише з молока тварин, які випасаються на полонинах. Бринзу ви не зварите з фермерського молока, – пояснює Наталія Пальчак. – Коли корови мають вільний випас й споживають різнотрав’я, то у сиру буде зовсім інший смак.
У франківській сироварні виготовляють як коров’ячі, так і козячі сири. Сировину привозять з фермерського господарства на Тернопільщині. Саме цей виробник підійшов за якістю та ціною.
Читайте: М’ясо без запаху, сир без лактози. На Долинщині є овеча ферма, де пригощають по-бойківськи
Та зараз у підприємства виникли нові труднощі – через вимкнення електроенергії.
Інколи світла дають у день двічі по дві години. А нам треба хоча б чотири години, щоб закласти йогурт. Потужного генератора на 3 кВт не маємо, лише невеликий, до якого вмикаємо лампочку та обігрівач. Одного разу він зламався, то сир доварювали при свічках, – каже підприємиця. – З холодильниками проблем немає: на вулиці холодно, тож температура не падає нижче мінус 1-2 градуси. Але працювати доводиться так: як тільки з’являється електроенергія, я одразу біжу в сироварню.
Через постійні вимкнення електроенергії довелося скоротити асортимент. Залишили лише сирну торбинку, інколи вдається виробляти ще щось, наприклад тверді сири.
Ми зараз навіть не рекламуємось, бо не впевнені, що виконаємо замовлення, – розповідає Наталія Пальчак. – Перемога на міжнародному конкурсі – це така знакова подія, про яку можна тільки мріяти. Ми могли зараз розрекламувати себе. А як я можу комусь пропонувати, якщо не знаю, чи ми виконаємо замовлення? Але ми не зачинилися, намагаємось адаптуватися і працювати.
Товари «Станіславської сироварні» можна купити у магазинах в Івано-Франківську, таких як «Марше», «Хрустата», «Рибак», «Делікатес», «Добра піч» та інших. А також у фірмовому магазині «Станіславської сироварні» на Незалежності, 249. Також можна писати у приватні повідомлення на Facebook та Instagram, щоби зробити замовлення. Доставляють «Новою поштою» в різні області.
Також можна купувати продукцію сироварні й на Франківському крафтовому ярмарку, співзасновницею якого є Наталія Пальчак. У холодний період його проводять нечасто, але цього року можливо організуються ще один раз – до свят.
Сироваріння в Україні активно розвивається і вже формується окрема галузь, – говорить засновниця «Станіславської сироварні». – Маленьким виробникам простіше адаптуватися до складних умов, вони більш пластичні. У великих – більші потужності, тому процеси перебудовувати важче. І результати останнього конкурсу World Cheese Awards показали, що в українських сирів є потенціал. І не важливо, чи ви представляєте маленьке виробництво, чи потужний бізнес, чи ви з невеликого села, чи з міста. Такі результати показують, що ви – на своєму місці.
Авторка: Ольга Романська
