На початку квітня 2022 року у Братиславі заснували «Українську школу в евакуації». Нині тут навчаються 80 дітей з України, їм викладають 10 вчителів, які також втекли від війни. Про роботу школи «Репортеру» розповіла одна з координаторок Сніжана Мельник.
Більше, ніж школа
Сніжана Мельник доєдналась до проєкту з самого початку. Пригадує, як лише приїхала у Братиславу, то одразу взялася шукати, чим може бути корисна. Дуже хотіла працювати з дітьми, проєкт школи знайшла у мережі.
За словами Сніжани, «Українська школа в евакуації» – це соціальний проєкт, який заснували волонтери UkraineSlovakiaSOS / SME SPOLU. Адже приїздили дуже багато родин з дітьми, які втікали від війни. Крім, питань де жити, як знайти роботу, одним із найважливіших було, аби діти мали можливість навчатися.
Ми шукали українських вчителів, які були готові працювати як волонтери. Знайшли швидко, – розказує Сніжана. – Також зробили форму реєстрації, виставили у соцмережах, і набрали багато дітей. Разом зі школою ми ще були таким центром інформаційної підтримки. Люди приїджали налякані, приводили дітей до школи, але мали купу запитань. Наприклад, про проїзд, де знайти лікаря, як отримати ту чи іншу довідку, як знайти житло.
Головне, що серед своїх
Нині робота повністю налагоджена. У вересні школа почала новий навчальний рік уже з фінансовою підтримкою від ЮНІСЕФ. Тому тепер кожен вчитель і працівник отримує зарплату.
В «Українській школі в евакуації» навчаються 80 дітей. Це учні від 7 до 11 класу. Сніжана пояснює, оскільки молодшим дітям легше влаштуватися у словацьку школу, то акцент вирішили робити на старших класах.
Діти з різних міст, – розповідає Сніжана Мельник. – От, є два хлопчики-близнюки з Енергодару. Є діти з Києва, Харкова, Донецька, Луганська, Маріуполя. 10 вчителів, які тут працюють, – також біженці. Є тільки одна місцева дівчина, викладає словацьку мову. Вона доєдналася згодом, бо ми вирішили, що, крім стандартної української програми, дітям треба інтегруватись до місцевого середовища.
Працюють у центрі Братислави, у приміщенні приватної школи Cambridge International School. Словаки погодилися безкоштовно надавати п’ять аудиторій для українських школярів у другу зміну.
Читайте: Книги втратили, гербарій врятували. Як у Франківську живе та навчає Херсонський університет
У цьому є плюси, бо ми не хочемо перебивати інші школи дітям, – говорить Сніжана. – Ми не можемо дати дітям якогось табеля чи довідку, що вони закінчили клас. Їм все одно треба навчатися онлайн. Тож у першій половині дня діти по можливості виходять на онлайн-уроки, а до нас приходять підтягувати якийсь матеріал, щось повторювати. Тим більше старші класи зараз готуються до НМТ.
Але найважливіше, каже Сніжана, діти спілкуються між собою. Адже це офлайн-простір, де вони серед своїх однолітків. Діти дружать, для них влаштовують екскурсії чи поїздки.
Наші діти унікальні
Школа безкоштовна. Навчання починається о 16.00 і триває до 19.00. Щодня діти мають по чотири уроки з перервами на п’ять хвилин.
Це базові предмети: українська мова, історія України, Всесвітня історія, англійська, математика, – розповідає Сніжана. – Також ми додали спецкурси, наприклад, профорієнтацію. Цей курс дуже цікавий, бо за допомогою різних тестів і завдань діти можуть з’ясувати, до чого у них є навички, аби потім обрати професію. Також є «Фінансова грамотність». Її веде дуже класна викладачка з Харкова. Вона ще викладає онлайн в Харківському національному університеті, а в другій половині дня приходить до нас. Проводить з дітьми різні олімпіади. Також ми реєструємося на українські олімпіади, і наші діти займають там призові місця.
За словами Сніжани, деякі їхні учні ще встигають зранку ходити у словацьку школу, вдень підключаються на онлайн навчання в Україні, а після обіду приходять до них.
Читайте також: Має вміти кожен. Як правильно надавати домедичну допомогу – інструкція
Діти діляться досвідом, кажуть, що їх дуже підтримують у словацькій школі, – каже Мельник. – Говорять, що там легша програма, ніж у нас. Наприклад, зараз вони проходять у словацькій школі те, що в українській вчили рік тому. З одного боку, це простіше, але складніше у тому плані, що є мовний бар’єр. Є такі школи, де наших дітей запрошують як вільних слухачів. Але тоді їх не оцінюють, тож їм це не дуже подобається, бо нема мотивації. А є школи, де оцінюють. Також є школи, де з дітьми працюють додаткові викладачі, пояснюють матеріал, який вони пройшли протягом дня.
За словами Сніжани Мельник, минулий навчальний рік їхні діти закінчили вдало, а випускники добре склали НМТ.
Один з учнів здав математику на найвищий бал і наша вчителька дуже раділа, – розповідає вона. – Він з Харкова, повернувся в Україну та вступив в один із київських вишів.
Також Сніжана наголошує, що зараз школа є одним із проєктів громадської організації українців в Словаччині UkraineSlovakiaSOS / SME SPOLU. Крім цього, організовують різні майстер-класи, працюють мовні курси для дітей і дорослих. Є психологи, є інформаційна підтримка. Окремий напрямок – гуманітарна допомога, яку великими обсягами перевозили в Україну.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.