З приходом весни активізуються любителі березового соку. Щоб не шкодити дереву – треба знати певну систему.
Користі від цього соку не менше, ніж від різних яблучно-морквяних фрешів. Його ще й можна закручувати на зиму та насолоджуватись смаком цілий рік, пише Репортер. березового
Молодь чіпати не можна
«Ми з татом щороку набираємо березовий сік – десь по 10-15 літрів, – говорить франківець Назар Нищей. – Тут є одне правило, напевно, найголовніше – набирати й тримати сік треба у склі, може бути слоїк, може пляшка. Зазвичай усі йдуть по березовий сік у теплу погоду, коли сонце вже добре пригріває. Якщо на сонці надовго залишити пластмасову бутлю, то сік буде добрий лише день-два, а далі стає мутний і втрачає смак».
Сезон, за його словами, починається наприкінці березня – на початку квітня. І триває до місяця, не більше.
«От зараз – якраз розпал, – каже Назар. – Цього року вперше залізли в хащі десь тиждень тому і вже набрали достатньо. Вийшло навіть більше, ніж 15 літрів. В нас з татом є така собі точка, де ростуть берези. Але й сік ми набираємо лише зі старих дерев, бо його там більше. Тут ще є один очевидний «секрет» – цю справу треба любити, мати терпіння і ставитися до дерева обережно. Система, як дістати сік і не зашкодити дереву – насправді дуже проста».
Читайте: Колонада повертається. Франківці відстояли простір біля готелю «Дністер» (ФОТО)
Для початку треба підібрати дерево – широкий стовбур з грубою корою. Відміряти на око від землі 8-10 см та зробити надруб. Глибоко рубати не треба – на 3-4 см, під кутом 45 градусів. Але це тільки підготовка.
«Далі закладаємо маленьку бамбукову об’ємну ванночку, щоб стримувала сік, аби не розтікався по боках, – розказує Нищей. – Може бути й просто дерев’яна або металева, але тоді багато разів доведеться проціджувати сік. Якщо металева ванночка буде іржава, то сік матиме гіркуватий присмак. Встановили ванночку і свердлимо десь на 8-10 см по прямій. Починає текти сік, підкладаємо ємність. Відступаємо на 10 см вверх, й так само робимо дірку, підкладаємо ванночку. Сік, який дерево набирає знизу, стікає в першу ємність, а верхня свердловина тягне сік, що вже був у дереві, тобто зверху».
Далі, за словами Назара, все залежить від того, наскільки дерево змогло натягнути соку. Якщо рання весна була теплою, то багато. В теплу погоду трилітровий слоїк може набратися десь за добу. Якщо початок весни був холодним, то за 3-4 дні.
«Молоді дерева немає сенсу чіпати взагалі, бо вони не можуть дати достатньо соку, – каже Назар Нищей. – Доведеться чекати тиждень, аби набрати три літри. Та й не треба їх мучити, бо для них то великий стрес. Тато колись казав, що як зарубати молоду березу – вона не перестане плакати й усохне. Тому після цієї процедури треба глиною заробити кору – за рік береза поглине її, а що залишилось – відпаде. Є багато різних способів, але ми вже роками користуємось тільки цим».
Правильне дерево
«Я починаю набирати березовий сік перед тим, як починає цвісти береза, – говорить мешканець Білих Ослав Роман Агеєв. – Це потрібно робити перед тим, як дерево натягне достатньо води й усе піде в бруньки та листя. З одного боку ми не даємо дереву швидко доспіти, а з іншого – воно й так дотягне соку, скільки треба. Сезон триває 2-3 тижні, то десь у 20-х числах квітня якраз закінчується. Є багато різних способів, як добувати березовий сік, але я користуюсь лише одним».
За словами чоловіка, берези діляться на два типи – плакучі та плоскі. Відповідно з перших витікає найбільше соку й це старіші дерева. Але на цьому не все – підбирати березу треба на сухій місцевості, де немає болота чи млаки. Бо береза слугує фільтром: набирає воду з землі, додає свого присмаку й корисних елементів. І треба, щоб ця вода була чистою, бо від болота сік матиме ще й неприємний запах.
«Я користуюсь простою технологією – десь на висоті 10-15 см від землі треба зробити надруб під кутом, – каже чоловік. – Далі просвердлити, але не заглибоко, й сік починає стікати у слоїк. В мене позатого року знайомий не довго думав, прийшов з бензопилою Штіль й зарізав собі дерево аж до половини стовбура. Там, певно, слоїк набрав за 15-20 хвилин. Таких людей багато, бо ж набирають у величезних кількостях – по 300 літрів. Читав недавно, що хтось навіть експортує сік за кордон. Але я набираю в малих кількостях, щоб випити, поки свіжий, а частину закрутити».
Після того, за словами Агеєва, надруб треба замастити смолою, можна й глиною – головне не дати доступу до повітря. Тоді рани на дереві швидко затягнуться й наступного року можна без проблем знову набирати сік з того ж дерева.
Читайте також: Коли цифри не сходяться. Чому в Долинській громаді бракує грошей на зарплати вчителям
«Знаю, що з соку навіть женуть самогон. Рецепт пійла такий самий, лиш замість води додають березовий сік, – сміється чоловік. – В нас у сім’ї цілі трохи інші – частину з того, що не випили, закручуємо в банки й сік може стояти рік. Рецепт також простий – треба в трилітровий слоїк додати лимонної кислоти, вичавити лимон та апельсин. Звичайно, користі від закрученого соку буде не так багато, але смак точно не зіпсується».
Пити можна не всім
«Без сумніву, березовий сік, як і мед, має в собі велику кількість різних корисних елементів – активні вуглеводи, мінерали, кислоти, вітаміни, – говорить дієтологиня Тетяна Мала. – Денна норма для дитини становить не більше 200 грамів у чистому вигляді, для дорослих – десь пів літра. Березовий сік допомагає при травленні, ангіні, головних болях та кашлі. Можна сміливо пити 100 грамів соку, коли відчуваєте важкість у шлунку – ефект той самий, як від активованого вугілля».
Березовий сік рекомендують пити при ревматизмі, туберкульозі та захворюваннях шкіри. Також він розріджує кров, буде корисний тим, у кого є тромби. Та зловживати ним не варто.
«В першу чергу його не рекомендується вживати людям, які мають алергію на пилок берези, – каже дієтологиня. – Це дуже поширене явище – коли в людини може бути алергія на той чи інший цвіт дерева – вишня, яблунька, черешня. Ці люди страждають практично цілу весну – сльозяться очі, важко дихати, виникають запаморочення. На другому місці – люди з хворобами нирок. Від великої кількості соку в них може навіть утворитися каміння, а також будуть проблеми з сечовиділенням».
За словами Тетяни Малої, перед тим, як вживати сік, потрібно добре його профільтрувати, а вже тоді можна пити у чистому вигляді. Сік, який зібрали з беріз, що ростуть біля дороги, – не рекомендований взагалі нікому. В ньому немає кисню, натомість є багато металів, які в організмі людини не засвоюються й можуть нашкодити.
Збір березового соку, як і будь-яка інша справа, потребує певних знань. Починаючи від того, як не нашкодити дереву, як правильно збирати, як приготувати. І найголовніше – не варто нехтувати порадами лікарів, бо можна нашкодити і собі, і близьким.
