Газета Гроші

Коли цифри не сходяться. Чому в Долинській громаді бракує грошей на зарплати вчителям

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Нещодавно уряд змінив формулу, за якою нараховується освітня субвенція. Міністр Сергій Шкарлет запевнив: «Оновлена формула враховує збільшення посадових окладів педагогічних працівників».

Та в деяких громадах вчителі взагалі можуть лишитися без зарплати, як от у Долинській, наприклад, пише «Репортер».

Самі не розрулимо

Проблема з виплатами зарплати вчителям на Прикарпатті виникає з року в рік. Але, як правило, в кінці бюджетного року міністерство здійснювало перерахунок освітніх субвенцій, громади отримували додаткові кошти й закривали борги. Але так було, поки функціонували районні відділи освіти. Нині ж громади на прямих бюджетних відносинах з міністерством. До того ж, змінилася формула нарахування субвенцій. Через це в Долинській громаді нібито виник дефіцит у 70 млн грн.

Заступниця міського голови з гуманітарних питань Долинської громади Алла Шевченко каже, що після реформи децентралізації Долинська міська рада взяла на баланс 18 сільських шкіл, якими раніше опікувався райвідділ освіти. Громада стала більшою, відповідно змінилася формула нарахування освітньої субвенції, якої на зарплату вчителям тепер не вистачає. До того ж, громаді у спадок дістався минулорічний борг райдержадміністрації в 4,2 млн грн.

«Проблема у формулі, за якою порахована освітня субвенція, – каже Алла Шевченко. – Нам порахували коефіцієнт наповненості класів на рівні 21 учня, як для громади, яка має понад 40 тисяч населення. В міністерстві чомусь вирішили, що в нас велика громада і великі класи. Але ніхто не врахував, що до нас приєдналися села, де немає такої кількості учнів».

Більше того, каже чиновниця, з нового року їм нараховували субвенцію за формулою, яка вступила в дію 17 березня цього року.

«Різниця в розрахунках за формулою, яка була дійсною на момент прийняття бюджету, та формулою, яка вступила в дію 17 березня, – 35 млн грн, – розповідає Шевченко. – Крім того, у формулі не передбачене індивідуальне навчання. Ми ж не маємо права відмовити дитині в індивідуальних заняттях, якщо вона через стан здоров’я не може відвідувати школу? У січні на закриття минулорічного боргу за індивідуальне навчання, який дістався нам у спадок, ми витратили 4,4 млн. Так, в результаті адмінреформи та зміни формульного розрахунку, дефіцит бюджету по тарифікаціях до кінця року становитиме 70 млн грн».

Читайте також: «На дистанції»: як студенти франківських вишів пережили рік навчання з дому

Наразі міністерство перерахувало частину субвенції за квітень і це дало можливість виплатити вчителям 40 % зарплати за березень. До 12 квітня прийде друга частина субвенції, і тоді додадуть ще 30-35 %.

«Тобто сьогодні ми використовуємо субвенцію за квітень, аби погасити частину зарплати за березень, – пояснює Шевченко. – Але проблеми це не вирішить, бо вже сьогодні не вистачає 16,3 млн грн. З кожним місяцем ця заборгованість буде рости. А в травні, коли вчителі підуть у відпустки, в нас взагалі буде колапс».

Наразі громада звернулися з позовом до міністерства про неправильне нарахування субвенції.

«Це складна справа, але іншого виходу ми наразі не бачимо. Якщо нам не додадуть грошей, то вчителі будуть страйкувати. Ми самі це не розрулимо», – говорить Алла Шевченко.

Можна й зекономити

В обласному департаменті освіти, науки та молодіжної політики про проб­лему в Долинській громаді знають. Втім, допомогти нічим не можуть, бо громада на прямих бюджетних відносинах з міністерством. Тим паче, каже заступник директора департаменту Андрій Сташків, сума освітньої субвенції, яка буде нарахована громадам цього року, була озвучена ще у листопаді. Для Долинської громади – 154,4 млн грн.

«Ми провели аудит і побачили, що видатки Долинської громади на 46 млн грн більші, ніж їм виділили коштів, – пояснює Сташків. – При цьому є багато необов’язкових витрат. Наприклад, доплата за престижність професії. Вона є градована і встановлюється від 5 % до 30 %. У Долинській громаді 30 % отримують всі вчителі в усіх школах. Це орієнтовно 22 млн грн на рік. Тобто, якби вони платили 5 %, а не 30 %, то могли б зекономити 22 млн грн. І вже їм би тоді бракувало не 46 млн, а 24 млн. Також у них встановлені премії, щоправда, ця сума не така велика – 1,5 млн грн».

Чимало коштів з освітньої субвенції, кажуть у департаменті, також витрачають на зарплати вихователів ліцею-інтернату «Інтелект». Справа в тому, що аби діти могли перебувати в ліцеї цілодобово, там повинні бути вихователі. В держбюджеті передбачили зарплату для шести вихователів, але місцева влада прийняла рішення ввести додаткові ставки. І замість шести їх є 24.

«Ми не проти цих ставок, – наголошує директор департаменту Віктор Кімакович. – Але якщо місцева влада приймає таке рішення, то й має забезпечити людей зарплатою з місцевого бюджету. Для Долинської громади ця сума становитиме не мало, не багато – 3,5 млн грн».

Ще частину коштів можна було б зекономити, оптимізувавши малокомплектні школи.

«Але тут є маніпуляції, – говорить Кімакович. – Кажуть, ми закликаємо до закриття шкіл, але це неправда. Мова йде про оптимізацію. Тобто, ми проти того, аби школи закривали, але якщо можливо понизити ступінь, то це треба робити».

Читайте також: Книги в оренду, клуб і рейтинг читачів. Шестеро студентів у Коломиї створили «Нову бібліотеку» (ФОТО)

Разом з тим Кімакович визнає, формула – не ідеальна. Наприклад, там не враховані доплати за групи подовженого дня початкової школи.

«Декларується, що вони повинні оплачуватися коштом субвенції, а насправді цього немає, – говорить чиновник. – З приводу цього ми готові звертатися в міністерство, аби там зробили перерахунки, але це не 48 млн».

Є й інші шляхи оптимізації, переконують у департаменті. Наприклад, якщо є два класи по 15 учнів, то їх можна об’єднати в один. Викладати в такому класі важче, але це дасть можливість зекономити пів мільйона гривень. Ще один варіант – взяти на повну ставку одного вчителя, а не чотирьох на 0,25. В такому випадку соціальний внесок буде платитися за одну людину, а не за чотирьох. Те саме стосується й виплат на оздоровлення.

«Специфіка в тому, що навчальний рік ми повинні закінчити з такою освітньою мережею, як і почали, – каже Віктор Кімакович. – Далі, впродовж літнього періоду, потрібно прийняти непопулярні рішення, а в кінці року незабезпеченість закрити з місцевого бюджету. На мою думку, це єдине розумне рішення. Бо судова тяганина може тривати роками, а зарплату вчитель повинен отримати вже сьогодні. Потрібно реально дивитися на цифри».

Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні