31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.
Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.
– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?
– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?
Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.
– Куди підуть гроші?
– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.
Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.
Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.
– Електронний квиток не запускали через брак коштів?
– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.
– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?
– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.
По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.
Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.
– Франківськ – не єдиний бере кредити?
– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.
Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.
На інсулін грошей забракло. Чи знайдуть чиновники Прикарпаття 17 мільйонів
– Після створення Франківської ОТГ реверс мав би зменшитися? Скільки ми зараз повертаємо у держбюджет?
– 76 млн грн. Тому як у фінансистів у нас є прохання: якщо ми вже створюємо ОТГ, то її треба створити до другого читання держбюджету, щоб ми ще могли відкоригувати показники для Івано-Франківська.
– За вашими словами, кредитні гроші підуть на міст, школи, садки, транспорт. Але в додатку до рішення перелічені й немалі витрати на комунальні підприємства?
– Коли ми перший раз подавали точкові об’єкти на розгляд Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, то вони нам завернули і сказали вказати повністю весь перелік об’єктів бюджету розвитку. Але це не означає, що все з цього переліку буде фінансуватися з кредиту.
– Комісія з цінних паперів лише дає погодження кредиту, а потім ще треба знайти банк?
– Так. Після офіційного звернення ми передаємо папери на Київ і вони мають місяць на розгляд. Коли ми брали 300 млн грн кредиту, то так 30 днів і розглядали наші документи.
Ми паралельно зараз оголошуємо конкурс на те, який банк дасть найменший відсоток. Нам Мінфін встановив 19,5 % – максимально. Банк може дати не більше 19,5 % з можливістю перегляду щопівроку, але не більше 23 % і не менше 16 %.
– Скільки доведеться виплачувати відсотків?
– Я читала коментарі поважної людини про 11 млн у місяць. Звичайно, що будь-який кредит платний. Але ми виплачуємо відсотки щоквартально, а не щомісячно і за мінусом того, що вже віддали. З кредиту на 300 млн грн ми вже віддали 100 млн, то нам відсоток вже рахують від 200 млн. Ми порахували, що з 500 мільйонів у квартал треба буде платити 19,945 млн. Але вже у 2021 році – 14 млн грн, а у 2022 – 10 млн у квартал.
Питання не у відсотках – нам треба спрямовувати кошти на те, щоб у місті щось робити. Якщо у нас зараз грошей не буде, а держбюджет їх теж зараз не має, то може повторитися 2012 рік, коли казна пускатиме виключно зарплати. Якщо весь ресурс спрямувати виключно на зарплати, то місто стане.
– Перечекати – не варіант?
– Можна. Питання лише в тому, що це означає. У 2015 році почалася децентралізація, до міського бюджету йшов акциз, адмінзбір весь, видатків на ПТУ не було, пільгових платежів не було. Ми тоді якраз мали змогу викупити ЛРЗ. А в 2016-2017 році нам накидали купу видатків і наших доходів вже ні на що не вистачає.
– А з чого будемо виплачувати відсотки?
– З дохідної частини. Ми ж платили цей цілий рік і ні в кого не виникало хвилювань, як я платила три квартали відсотки, не було паніки – все нормально? Якщо ми будемо мати більш-менш пристойні субвенції на освіту та медицину, плюс залучимо ці кредитні кошти, то будемо на це менше спрямовувати міського бюджету, відповідно наші доходи це перекриють. Це звичайний баланс бюджету.
Comments are closed.