Поряд з військовим, не варто забувати й про інформаційний фронт. Щоб розповісти про українську боротьбу проти окупантів, франківський ансамбль «Гуцулія» заспіває французьку пісню часів Другої світової війни.
І все це – в гуцульських костюмах і навіть з трембітою, пише Репортер.
«Французький» контрнаступ
Ідея записати «Пісню партизан» прийшла французу Давиду Піге, колишньому керівнику спеціальної місії ОБСЄ в Івано-Франківській області, а зараз – міжнародному представнику Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Давид мешкає у Франківську вже п’ять років.
Також він є представником організації FUVI (Fonds Ukrainien des Volontaires Internationaux – Український Фонд Міжнародних Волонтерів), який займається як гуманітарною допомогою, так і боротьбою з російською пропагандою. Також зараз фонд запускає проєкт, за яким планує надати можливість родинам українських військовополонених звертатися напряму до європейських установ, щоб сприяти виконанню Женевської конвенції щодо бійців у полоні..
Не варто обманюватись, не всі у західному світі розуміють, хто такі насправді – українці, – каже Давід Піге. – Кілька місяців тому міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан описував Україну як «націю зі зброєю». Так і є, українці – це нація зі зброєю в руках. Контрнаступ України на фронті триває, але нам також потрібен контрнаступ на російську пропаганду, під впливом якої світ перебував уже давно.
Запис «Пісні партизан» – спільний проєкт FUVI та Центру французької мови та культури в Івано-Франківську – громадської організації «Парі-ІФ». Саме викладачі «Парі-ІФ» виконали римований переклад пісні, який звучатиме на записі.
“Француз” з Донбасу. Сергій Єрьомін – про життя спочатку, Франківськ і французьку мову
Донесли ідею й зберегли такт
«Пісня партизан» – це відомий у світі гімн французького Руху Опору, який діяв, коли країна перебувала під німецькою окупацією. Музику до твору написав французький композитор Жозеф Кессель, а слова – Анна Марлі, російська емігрантка, родину якої вбили більшовики.
Пісню вперше записали у 1943 році у Лондоні, де у той час перебував Шарль де Голль, лідер Руху Опору. Після перемоги слава пісні, як символу французького супротиву, закріпилася.
Ця пісня супроводжувала французів, коли вони визволяли Париж разом з американськими і британськими союзниками, – розповідає Давид Піге. – «Пісню партизан» знають не тільки у Франції, а й в інших країнах. Тому цей культурний захід важливий для того, щоб прокласти міст між теперішнім українським та тодішнім французьким Опором. Бо зараз ми перебуваємо на ключовому етапі боротьби проти російського вторгнення, яке триває в Україні з 2014 року.
За словами керівника «Парі-ІФ» Сергія Єрьоміна, на римований переклад пісні знадобилося кілька днів.
Ми зробили художній переклад. «Пісню партизан» українською вже перекладали раніше, але наші французькі й українські колеги кажуть, що наш переклад їм сподобався найбільше, – каже Сергій Єрьомін. – Завжди складно перекладати літературний твір, тому що треба зберегти риму й потрапити в такт. І головне – донести ідею, закладену в тексті.
Інша мелодика
Генеральна репетиція українського варіанту французької пісні проходить в обласній філармонії. Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія», всі у національних костюмах, співають:
Друже, чи чуєш ти чорний політ вороння у полі?
Друже, чи чуєш ти глухий крик країни у неволі?
Гей, партизани, робітники і селяни, це звуки тривоги!
Цього вечора заплатить ворог за нашу кров і за наші сльози!
Хору акомпанують музиканти ансамблю зі скрипками, цимбалами. Для основного запису планують долучити ще й трембіту.
З перших днів, коли почалася війна, ми мусили виконувати патріотичні пісні, щоб підтримувати наш дух у війні проти росії, – пригадує хормейстер ансамблю Іван Слободян. – Ми знаємо, що за нами світ, що світ – за правдою. Тому зараз важливо виконувати такі пісні, знані у всьому світі. Хай увесь світ чує, що наш дух непереможний.
За словами Івана Слободяна, «Пісня партизан» в українському варіанті хоч і нагадує наші повстанські пісні, та все ж музика трохи відрізняється.
Відчуття інші по мелодиці й стилю. Це відчувається не тільки нам, а й слухачам, – пояснює хормейстер. – Загалом партизанські пісні схожі між собою. Слова, які були написані у ті роки у Франції, передають напругу, яку зараз переживаємо ми. Різниця – лише у мелодії.
Мистецтво любити біль. Як юні франківці освоюють балетні па (ФОТО)
«Гуцулія» у Франції
Далі виконання гімну Руху Опору франківською «Гуцулією» планують показати на провідних французьких телеканалах. А якщо вийде – ще й в інших країнах Європи та Америки.
А в середині грудня у паризькому регіоні організація FUVI запланувала провести благодійний вечір зі збору коштів на потреби України. Якщо плани втіляться, туди збираються запросити «Гуцулію», де вона виконає «Пісню партизан».
Як француза, як військового, який зараз служить українській справі, мене майже до сліз зворушило виконання цієї пісні. Тут є особлива символічність: чути, як її співають українські виконавці під час війни з російською агресією, – каже Давид Піге. – А враховуючи якість виконання і професійний рівень Гуцульського ансамблю, ми плануємо задіяти його не лише на благодійному вечорі, а й в інших культурних проєктах.
За словами Івана Слободяна, якщо буде можливість поїхати у Францію чи інші країни з гастролями, зокрема, щоб виконати ц пісню, «Гуцулія» ретельно готуватиметься, аби знову нагадати світу про Україну.
Авторка: Ольга Романська
