Мар’ян Савчук пройшов шлях від строковика до бойового офіцера Національної гвардії, рятуючи поранених під обстрілами. Військова історія Мар’яна Савчука почалася у 2017 році зі строкової служби, а продовжилася навчанням у Національній академії НГУ. Замість випуску в червні 2022-го курсантів зустріло повномасштабне вторгнення.
Мій бойовий шлях розпочався 24 лютого в місті Києві. Ми виконували завдання, будучи курсантами, з охорони та оборони таких державних об’єктів, таких як Верховна Рада та Кабінет міністрів України, – згадує чоловік.
У січні 2023 року Мар’ян перевівся до підрозділу, який вирушав на фронт. Там він командував взводом та брав участь у медичній евакуації поранених з передової — «першим коліном», коли бійці переносять поранених на ношах під обстрілами.
Той запах запеклої крові, поту та пороху я ніколи не забуду – він періодично згадується, коли відчуваю запах диму, – розповідає гвардієць.
На фронті офіцер отримав осколкове поранення. Цей день Мар’ян пам’ятає дуже добре. О 4 ранку його розбудили, бо сімох побратимів було поранено. Потрібна була термінова евакуація.
Хлопців швидко знайшли на позиції. Згадую, як у ямі побачив хлопчину, який лежав обличчям донизу. Я швидко його перевернув, перевірив пульс. Він дихав, на слова реагував, пробував щось відповідати, але йому не виходило. Швидко оцінив поранення, наклав турнікети, і, не гаючи часу, пораненого евакуювали, – пригадує Мар’ян.
Військові залягли у вирві, а Мар’ян, помітивши за 7 метрів товсту сосну, швидко перебіг до неї. У той же момент у попереднє місце його розташування влучив снаряд, що спричинило сильний удар у руку. Наступне попадання сталося в ту ж точку. Військові негайно залишили небезпечну ділянку та продовжили евакуацію побратима. Марʼяна доправили до краматорської лікарні, де хірурги витягнули два уламки від снаряда.
Згодом, як зібралися з хлопцями в Івано-Франківську, до нього підійшов один боєць і представився: «Мій позивний Хімік. Пам’ятаєте хлопця, який лежав у ямі обличчям до землі. Завдяки, тому що ви мене тоді швидко евакуювали, я зараз живий. Дякую!».
Зараз Мар’ян продовжує службу, його підрозділ виконує свої завдання, в тому числі й на Прикарпатті.
Читайте також: Дуже довгий день. Франківець Максим Гриник чудом вижив у свій перший бойовий вихід
