У колишньому парасольковому цеху заводу Промприлад офіційно відкрилася для відвідувачів майстерня «Парасолька».
Аби, як то кажуть, вдихнути життя у новостворений простір, минулими вихідними туди з’їхалися майстри (нині вони називають себе мейкерами) з усієї України. «Репортер» теж там був.
Приймають усіх охочих
Ідея створити в Івано-Франківську відкритий цех належить кураторці урбаністичної лабораторії Metalab Анні Пашинській. А вона, каже, познайомилася з таким форматом у Відні під час навчання. Повернувшись в Україну, вирішила створити щось подібне тут. Тим паче, місць, де можна було б займатися малосерійним виробництвом, у нас відчутно бракує.
«Цей проєкт існує в різних формах вже три-чотири роки, – каже Анна Пашинська. – Спершу на Промприладі оселилися кілька майстерень. Під «Сеанс міського сканування» (урбаністичний фестиваль – авт.) ми зробили невеличкий ремонт та облаштували спільну інфраструктуру. Саме тоді утворився, як я це називаю, кооператив мейкерів. Це щось на кшталт гаражного кооперативу, тільки на Промприладі. Зараз наш кооператив стає відкритою майстернею, до якої матиме доступ кожен».
За підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Metalab закупив для цеху необхідне обладнання. Відтак, на кількох поверхах вдалося облаштувати шість майстерень. Зокрема, дерев’яну, металеву, текстильну та керамічну. Також є майстерня з переробки пластику та 3D-принтингу. А ще – великий подієвий майданчик.
Туди може прийти хто завгодно. Наприклад, у вас зламався стілець і ви хочете його полагодити. Тут це можна зробити самотужки. Не знаєте, не вмієте, але хочете власноруч – ментори допоможуть.
«Є хлопці та дівчата, які будуть у ролі менторів, вчитимуть користуватися інструментами та працювати з ними, – розповідає Анна Пашинська. – Це постійні резиденти парасолькового цеху. Вони працюють з деревом, металом, текстилем, комп’ютерно керованими верстатами».
Єдине, потрібно врахувати, що «Парасолька» відкрита лише чотири дні на тиждень – з четверга по неділю з 10:00 до 21:00. Охочим попрацювати руками потрібно буде придбати абонемент – на годину, день чи на місяць.
«Погодинний абонемент коштуватиме 100 гривень. Він підійде людям, які точно знають, чого хочуть, і прагнуть зробити це швидко, – каже Анна. – Але це не означає, що якщо ви попрацювали, наприклад, сім годин, то заплатите 700 гривень. Після третьої години ми зупиняємо відлік часу і це вважається вже денним абонементом, тому можна не поспішати. А денний абонемент коштуватиме 400 гривень. Ну, і місячний абонемент – 2400».
«Гаражні» друзі з Харкова
Обіцяють у «Парасольці» й насичену навчальну програму – лекції, воркшопи. Перед самим відкриттям майстерні там організували чотириденну резиденцію, зібравши мейкерів з усієї України.
«Є певна кількість майстерень, які працюють у такому відкритому форматі, як і ми. Також є дизайнери, архітектори та інженери, які співпрацюють з такими майстернями, – говорить Анна Пашинська. – Ми вирішили зробити такий собі мікс, зібрати їх всіх докупи для обміну досвідом. Спільно ми зробимо кілька маленьких проєктів, які залишаться в цеху. Це, зокрема, світлові інсталяції та меблі».
Партнерами у цьому проєкті є харківський Garage Hub. Це така ж відкрита майстерня, що консультувала Metalab стосовно створення «Парасольки».
«Нашій майстерні сім років, – розповідає співзасновник Garage Hub Роман Видро. – Перші чотири роки ми займалися виключно нашою платформою, але потім в нас з’явилося резидентське бюро досліджень і консультацій «Справа техніки». Воно спеціалізується на дослідах креативних просторів і відкритих майстернях. Зокрема, займається питанням наповнення цих просторів класними людьми, ідеями та механізмами».
Нині харківський Garage Hub діляться досвідом із франківською «Парасолькою», вони спільно працюють над її стратегією. Звичайно, що на відстані комунікувати було доволі важко. Тож резиденція – це свого роду можливість компенсувати незручності, пов’язані з дистанцією та карантином.
«Так склалося, що досвід «Гараж хабу» виявився корисним саме тут, – говорить Роман Видро. – Йдеться про питання організаційної культури, розробки формату й контенту. Ми долучилися до проєкту як консультанти. І, власне, останні пів року працюємо над тим, аби цей простір розвивався й трансформувався у щось більше».
Що ж до резиденції, то Роман переконує: для участі відібрали класичних, але дуже різноманітних мейкерів. Вони мали провести тест-драйв цього простору та вдихнути в нього душу.
«Ми розраховуємо, що між цими людьми з’явиться якась «хімія» і в них вийде підсилити цей простір, – каже Роман Видро. – Звісно, кілька місяців платформа має пропрацювати у тестовому форматі, аби можна було визначити слабкі місця та зони росту. А вже після цього ми зможемо планувати подальші спільні проєкти».
Місце, що надихає
Співзасновник бренду Stoliari Дмитро Страчук є постійним резидентом відкритої майстерні «Парасолька», а відтепер ще й ментором для початківців.
«Почалося все з того, що я почав відвідувати події, які проходили на Промприладі, – розповідає Страчук. – Через знайомих дізнався, що є така ініціатива, а позаяк я займаюся деревообробкою, то мені це стало цікаво. Я орендував тут приміщення ще до того, як «Парасолька» стала відкритим простором. В основному займався своїми проєктами, а вже після «Сеансу міського сканування» це переросло у такий собі коворкінг».
За словами Дмитра, нині дуже багато людей цікавляться деревообробкою і хочуть навчитися робити ті чи інші речі своїми руками. А «Парасолька» – це місце, де всі охочі матимуть доступ до інструментів.
«Зараз у соцмережах є багато відео, де майстри показують, як зробити ту чи іншу річ, – каже Дмитро Страчук. – Насправді ж у тих відео показують лише невелику частину роботи. Тож на кожному майстер-класі ми стикаємося з людьми, які розчаровуються, бо для них це виявляється занадто складно. Або ж буває навпаки, коли людина «запалюється» і хоче вчитися чогось нового».
Також тут зможуть працювати студенти технікумів, які не мають можливості пізно ввечері, після уроків, перебувати у майстернях.
«Ми теж були студентами і знаємо по собі, як воно, працювати по підвалах чи на балконах, – говорить Дмитро. – Тож, якщо підлітки хочуть навчитися деревообробці, то цей простір із сучасним обладнанням підійде їм ідеально».
Розповідає, що під час резиденції познайомився з майстрами з інших міст і отримав дуже добрий досвід. А найближчим часом навіть планує освоїти новий напрямок – 3D-моделювання.
«Ця комунікація надихає на роботу. Ти розумієш, що не сам працюєш у цеху. І це дуже цінно», – вважає Дмитро.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Проєкт втілює ГО «Металаб» завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у партнерстві з Garage Hub (Харків).
Comments are closed.