Статті

Наукові й академічні. Якими будуть ліцеї Франківська з вересня 2027 року

Реформа Нової української школи триває ще з 2018 року. Спочатку за новими принципами сформували початкову школу. Зараз діти, які пішли у перший клас за НУШ, є восьмикласниками, тож через два роки вони підуть до старшої школи.

Саме з вересня 2027 року 10-12 класи мають виглядати по-іншому, ніж зараз, пише Репортер.

Які школи тепер називатимуться ліцеями?

Зараз ліцеями називають усі заклади, які навчають учнів включно по 11 клас. Коли реформа завершиться, в Україні буде три типи шкіл: початкова (1-4 класи), гімназія (5-9 класи), ліцей (10-12 класи). Тобто, основне завдання ліцею – навчання у старших класах. Але, за рішенням засновника, деякі ліцеї можуть мати ще й середню школу, тобто з 5 по 9 класи.

Початкової школи у ліцеї бути не може. Виняток – якщо це буде окремо погоджено урядом, враховуючи складні умови добирання на місцевості.

Також, згідно з реформою, ліцеїв має бути значно менше, ніж є зараз. Планується, що після дев’ятого класу учень має зробити вибір: або йти здобувати профільну освіту, або продовжувати навчання в академічному чи науковому ліцеї.

Читайте: Леся Максімко з Надвірнянщини – найкраща вчителька математики за версією премії Global Teacher Prize

Навчання буде профільним?

Реформа передбачає, що учні з 10 класу обиратимуть собі профіль. Раніше йшлося про те, що профільними будуть ліцеї. Але, як тепер пояснюють у міністерстві освіти і науки, учні у 10 класі обиратимуть собі профільні предмети, залежно від уподобань. МОН уже почало працювати над навчальними програмами для академічних ліцеїв. Згідно із законом, на паралелі має бути не менше чотирьох класів (100 учнів). Тож, залежно від вибору учнів, їх можна буде об’єднати у групи для вивчення певних предметів.

Окрім того, упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків (близько 140 годин на рік), а більше обовʼязкових для всіх. В 11–12 класах кількість вибіркових уроків зросте (315 і 420 годин на рік відповідно). Звісно, залишаться і обов’язкові предмети: українська мова, математика, англійська мова, історія України тощо, але їхня кількість буде меншою, якщо це не співпадатиме з профілем навчання. Обов’язкові предмети учні вивчатимуть у своєму класі, вибіркові – з групою учнів з різних класів на паралелі, які їх обрали.

Передбачається, що для учнів будуть готові профілі з трьох кластерів, визначених міністерством: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. Але це не значить, що учень чи учениця, які обрали математичний профіль, вивчатимуть лише точні науки. У міністерстві очікують, що для всебічного розвитку старшокласники зможуть вивчати позапрофільні предмети на вибір – музика, драматургія, інші.

Також передбачається модульний принцип навчання: викладання курсу впродовж кількох місяців чи семестру замість розтягування його на роки.

Які навчальні заклади у Франківську залишаться ліцеями?

Як затвердили на сесії міської ради 10 жовтня, з вересня 2027 році в Івано-Франківську буде п’ять ліцеїв:

Науковий ліцей імені Миколи Сабата (Калуське шосе, 1);
Івано-Франківський науковий природничо-математичний ліцей імені Івана Пулюя (Івана Франка, 33);
Ліцей імені Романа Шухевича (Шухевичів, 35);
Ліцей №2 (Гетьмана Дорошенка, 29);
Ліцей №5 (Івана Франка, 19).

Планувалося, що ліцеїв буде сім, ще № 19 і № 25. Але батьки та педагоги виступили проти того, щоб їхні школи переформатовували. Тобто, скоріш за все, вони залишаться гімназіями і навчатимуть дітей з 1 по 9 класи. Це саме буде і з рештою теперішніх ліцеїв, які зараз навчають і старшокласників.

Читайте: Чому франківські школи стали ліцеями і що змінить новий закон про середню освіту

Також усі ліцеї у Франківську матимуть і середню, і старшу школу. А ліцей №5 матиме всі три ступені – від 1 до 12 класу – адже він має міжнародну угоду на вивчення німецької мови й може бути винятком.

Крім того, ліцеї імені Сабата й Пулюя будуть науковими, вони вже пройшли аудит минулого року. Це значить, що в них буде поєднуватися навчання і наукова діяльність, буде тісна співпраця з університетами. Передбачається, що там учні займатимуться дослідженнями, експериментами, проєктами, пов’язаними з франківськими вишами. Решта ліцеїв будуть академічними, тобто більш схожими до звичних шкіл.

У цих п’яти ліцеях планують створити близько 60 старших класів. Цього, на думку очільниці міського департаменту освіти і науки Вікторії Дротянко, має вистачити для всіх охочих продовжувати академічну освіту.

Ми робили аналіз, створили відповідну комісію, яка об’їхала кожен заклад, подивилася кожен кабінет, визначила, де можна створювати старші класи, а де ні, – каже Вікторія Дротянко. – Ми вирішили залишити 60 класів – так, як це є і зараз. За статистикою, з усіх дев’ятикласників у нас йде в 10 клас приблизно половина, так було і до повномасштабного вторгнення. Решта – у коледжі, технікуми, виїжджають за кордон.

Читайте: В Карпати без ґаджетів. Ірина Гищук водить дітей у гірські походи, щоб відволікти від війни

Що буде з вчителями, їх скоротять?

У МОН передбачають, що у зв’язку з трансформацією мережі закладів освіти місце роботи вчителя може змінитися. Однак у Франківську обіцяють, що вчителів скорочувати не будуть, натомість у них зменшиться навантаження. Очевидно, воно залежатиме від того, скільки дітей обиратимуть їхній предмет як вибірковий.

Ми не плануємо скорочення, ми хочемо зберегти роботу педагогів, – каже Вікторія Дротянко. – Звісно, якщо в директора є інше бачення й він не хоче бачити того чи іншого вчителя в своєму закладі, він може прийняти управлінські рішення. Але кожен директор знає, що звільнення педагогів не планується, зменшення навантаження – так.