У 2016 році в Маріуполі з’явилася перша арт-платформа «Тю!», де регулярно проходять найрізноманітніші заходи. Там відстоюють права людини та ставлять незручні запитання через мистецтво.
Як виник новий пласт маріупольського активізму, знає «Репортер».
«Маріуполь завжди вважався провінційним містом, а центром культурного життя був Донецьк, – каже технічний менеджер платформи «Тю!» Олександр Сосновський. – Натомість, Маріуполь був промисловим майданчиком. Тут бракувало місць, де б можна було провести час, спожити культурний продукт чи просто поспілкуватися з однодумцями. І от коли Донецьк окупували, культурний вектор змістився в Маріуполь».
Ідея створення платформи належить донеччанці Діані Берг. Саме вона першою почала піднімати в Донецьку проукраїнські мітинги, а незабаром, як думала тоді, на один тиждень виїхала з міста, куди тепер не може повернутися. Також серед натхненників Богдан Чабан, який згодом став співзасновником мережі Veterano Pizza.
Читайте також: Бахмут: як живе громада біля фронту (ФОТО)
Назва – не абревіатура, а просто вигук. Тю, подумаєте ви. І це буде правильно. Але деякі відвідувачі сприймають «Тю!» як абревіатуру та вигадують її розшифрування. Серед найсмішніших «Тимошенко Юлія» та «Театр Юність».
«Спочатку ми планували облаштуватися в іншому будинку, але вчасно зрозуміли, що не потягнемо там ремонт, – розповідає Олександр. – А це приміщення ми знайшли на OLX. Партнери USAID допомогли нам закупити перше обладнання та виділили гроші на ремонт. Пам’ятаю, як тут було напівпорожнє приміщення з білими стінами. Ми просто розставляли стільці та організовували різні лекції, концерти».
Будівля арт-платформи – це відкритий простір, оупенспейс. До ремонту було 6 м заввишки, площею 200 квадратів. Такий собі великий спортзал. Зараз по периметру стін облаштували антресольний другий поверх – як балкон у театрі. Встановили сцену і великий екран. Стіни прикрасили картинами українських художників.
В залі дуже легко поміститься сотня глядачів, але половині доведеться стояти, бо сидячих місць лише 50. Таке вже було на концертах. Найбільше приходило близько 200 відвідувачів. Але при такій кількості людей у приміщенні вже тісно.
Читайте також: Курс на вело. Як Франківськ надихнув запоріжців розвивати інфраструктуру (ФОТО)
Нині «Тю!» – це культурний простір різнопланового формату з дуже широкою аудиторією. Тут змушують людей думати: після кожної події завжди організовують живу дискусію. Люди не бояться сперечатися та навіть отримують задоволення від цього.
«Ми пробуджуємо критичне мислення мистецтвом», – каже комунікаційна менеджерка платформи Віра Процьких.
До війни в Маріуполі нічого подібного не було. Був драматичний театр з більш академічним підходом до мистецтва, а також Будинок культури металургів і Будинок культури «Молодіжний», куди з концертами приїжджали більш-менш відомі артисти. Але нічого автентичного, свого, незвичайного.
«До нас приходять люди різного віку – від підлітків до пенсіонерів, – говорить Сосновський. – Це нормально, бо є різні заходи, обговорюються різні теми, тому й публіка різна. Але є певний кістяк – люди, які приходять на всі заходи. Щоправда, COVID-19 вніс свої корективи. Маріуполь у «помаранчевій» зоні, мусимо дотримуватись обмежень, тож зараз на заходи впускаємо не більше 10 людей. Також деякі події стараємось проводити онлайн».
Читайте також: Добро робити легко. У Запоріжжі «ізольованим» допомагають студенти
Наприклад, цьогоріч через пандемію онлайн відбувся щорічний мініфестиваль «Деком», який осмислює процеси декомунізації в Україні після Революції гідності.
«Ми працювали кілька років із рефлексією про радянське минуле України. Працювали із краєзнавчим музеєм. Наприклад, робили Instagram радянської людини. Публікували у сторіс черги, жартували про югославські меблі і так далі», – пояснює Віра Процьких.
Зараз команда реалізовує два проєкти. Перший – міжнародна онлайн арт-резиденція «Мереживо».
«Проєкт став можливим завдяки підтримці Європейського Союзу та програмі House of Europe, – розповідає Віра Процьких. – Сім художниць із п’яти країн працюватимуть у віртуальному світі, ділячись ідеями, історіями та матеріалами одна з одною, створюючи інклюзивний, мультидисциплінарний, крос-європейський медіапродукт. Проєкт розрахований на пів року і має завершитись онлайн виставкою».
Читайте також: Веселе: громада має бути багата (ФОТО)
Другий проєкт – «Архівація: Культура мирних зібрань». Разом з благодійним фондом Stabilization Support Services «Тю!» створює настільну гру про креативні акції. Проєкт має на меті підвищити обізнаність людей про право на свободу зібрань, культуру мирного креативного протесту, а також способи вирішення конфліктів між владою та суспільством.
«Над цим проєктом працює не тільки платформа «Тю!». Ми залучили до роботи експертів з мирних зібрань та правозахисників, – каже Віра. – Ми б хотіли, щоб у нас було більше однодумців. Нам дуже важливо, щоб люди, з якими ми співпрацюємо, поділяли наші цінності».
Та, на жаль, те, що відбувається в «Тю!», подобається далеко не всім. Найчастіше критикують консерватори, яких вистачає не лише у прифронтовому місті. Дехто називає платформу гей-клубом, а її відвідувачів – збоченцями. Не раз обмальовували фасад образливими написами та розбивали вікна.
«Фасад кілька років тому розписали трафаретами «Мариуполь за традиционную семью», намалювали пентаграми та свастики. А ми взяли та лишили це все як артефакти, – каже Віра Процьких. – Також був випадок, коли люди у балаклавах зірвали концерт місцевого панк-гурту oDemontaGo. Вони почали трощити меблі, бити музикантів і відвідувачів, прискали перцевим балончиком. Постраждали музиканти, глядачі та персонал».
Позаяк це соціальний проєкт, то всі заходи в «Тю!» безкоштовні. Але Олександр каже, що команда намагається навчити відвідувачів підтримувати митців і часом просить про пожертви. Дають хто скільки може – хтось 5 грн, а хтось 200.
«Той формат, у якому зараз працюємо, поки не можемо монетизувати, – каже Олександр. – Наразі ми – грантовий проєкт і залишаємось неприбутковою громадською організацією. Але навіть якщо гранти закінчаться, ми зробимо все можливе, щоб робота продовжилася».
Авторка Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
Comments are closed.