В обідню пору йшли сім’єю центром міста й побачили чоловіка середніх років, який дзеленчав на всю вулицю двома медалями з Франківського півмарафону.
Він мав явно втомлений вигляд, але задоволений – дзенькіт медалей привертав увагу перехожих невипадково, пише Максим Карпаш у «Репортері».
Грецький воїн Фідіппід за майже півтисячі років до нашої ери після перемоги греків у битві при Марафоні пробіг до Афін відстань у понад 42 кілометри аби повідомити афінян про перемогу. За легендою, він таки добіг, повідомив і помер одразу після цього. Насправді дистанція між селищем Марафон та Афінами становить близько 35 км, але від 1896 року після багатьох трансформацій саме відстань довжиною 42 195 м стала олімпійським видом спорту.
Ця дистанція досі вважається еталоном витривалості для атлетів. Марафони тепер проводять у різних сферах – від телепередач до колективного схуднення. Хоча історія марафонів як спортивних змагань пішла далеко за межі олімпійського руху – багато міст по всьому світу влаштовують їх головним чином задля туристичної промоції.
Читайте також: Максим Карпаш: Учительська перемога
Івано-Франківськ має свій подібний захід – Франківський півмарафон. Чесно кажучи, у назві ініціативи усе разом – тільки половинка марафону, тільки частинка повної назви міста. Що не кажіть, а назва таки впливає. Захід вийшов половинчастим. І ось чому.
Одразу скажу, що останніми роками я з певними перервами бігаю двічі на тиждень. Роблю це просто для себе, а також для своїх близьких, аби довше та якісніше насолоджуватись життям разом з ними.
Та повернімось до півмарафону. З одного боку, півмарафон популяризує здоровий спосіб життя і, скоріше за все, популяризує місто. Та, з іншого боку, є речі, яких не дано мені осягнути. Заблокований центр міста, фактично паралізований рух громадського й персонального транспорту. Сотні автівок стояли в заторах навколо заблокованих ділянок міста, викидаючи десятки та сотні зайвих кілограмів СО2 в атмосферу. Чудового погожого дня цими вихлопними газами дихали всі – хто біг і стояв. А головне – якась частка містян отримала заряд негативних емоцій за рахунок позитивних емоцій інших. Упевнений, що в організаторів такої мети не було. А яка була мета?
Читайте також: Ігор Крицак та бігуни Франківського півмарафону – люди тижня у “Репортері”
На сайті, напевно, найвідомішого у світі Бостонського марафону, якому вже понад 125 років, чіткою метою проголошена популяризація здорового способу життя через біг. Найближчий до нас марафон в ЄС – у Кошице, започаткований 1924 року, так і називається – Kosice Peace Marathon, тобто Кошицький марафон за мир. Навіть київський «Пробіг під каштанами» є винятково благодійним.
Це я до того, що у нашого міського півмарафону мала б бути конкретна ціль, чи як тепер модно казати – місія. Вона навіть може щороку змінюватись – це й увагу до нього привернуло, і учасників би побільшало. Для прикладу, цьогоріч вакцинація виглядала б дуже хорошою ціллю. Ветерани АТО / ООС – на носі був День захисника України – також класний варіант.
Останнє тут – місце проведення. Думаю, що у місті є більш прийнятні локації – міське озеро, німецьке озеро, набережна Стефаника і ще багато де. Разом, думаю, вибір місця й мети дозволили б додати сенсу в цілому позитивній ініціативі.
Comments are closed.