У міжвоєнній Польщі вогнепальна зброя вільно продавалась у спеціалізованих крамницях. За законом, вона мала слугувати для самооборони, втім нерідко траплялись і побутові вбивства.
Наприклад, обурені чоловіки вбивали коханців своїх дружин. Але у Станиславові 17 червня 1936 року сталося навпаки, пише Репортер.
Карикатура міжвоєнної доби: “Коханий, це зовсім не те, про що ти подумав!”
Репортери розкопали усі подробиці трагедії. Отже, у станиславівських паровозоремонтних майстернях працював такий собі Кароль Вільк. Мав авторитет серед колег та й начальство цінувало його як хорошого майстра. Лише в особистому житті Каролю не щастило. Одинадцять місяців тому він одружився, але щось одразу пішло не так. Молоду дружину звали Яніна й вона зраджувала чоловікові з ким попало й де завгодно, через що у Вільків часто були скандали. Останнім коханцем став молодий художник залізниці Францішек Коморовський.
17 червня, коли Кароль гарував у майстерні, хтось шепнув йому, що бачив Коморовського, який заходив до хати Вілька. Схвильований чоловік кинувся додому, адже жив поруч з роботою – на вулиці Ягеллонській (нині Деповська). Як і очікувалось, дружина перебувала в обіймах кавалера. Розлючений Кароль щосили почав мотлошити коханця. Побитий Коморовський вискочив на вулицю, але Вільк побіг за ним.
Відстань стрімко скорочувалась. Художника охопила паніка. Коморовський зупинився, дістав з кишені револьвер і вистрелив у бік переслідувача. Перший постріл став фатальним – куля влучила в шию, пробила трахею й застряла у хребті.
Поліція заарештувала обох коханців, а Вілька відвезли до лікарні, де він і помер, не приходячи до тями.
