«Не чіпай мене, у мене депресія», – напевно, кожен з нас хоч раз чув таку фразу. Насправді ж, депресію дуже часто плутають із звичайною хандрою. А ще мало хто знає, що при клінічній депресії людина відчуває не просто пригнічення, а реальний фізичний біль.
Про це «Репортер» говорив із професором Михайлом Винником, завкафедрою психіатрії, наркології і медичної психології Івано-Франківського національного медуніверситету.
– Пане Михайле, слово «депресія» зараз дуже популярне. Але далеко не всі усвідомлюють, що це серйозна хвороба. Які її перші симптоми?
– Про депресію ми стали чути частіше абсолютно не випадково. В тому, що депресивні розлади, як ми їх називаємо, з’являються все частіше, є закономірність. Це пов’язано з тим, що життя щороку стає більш насиченим, з’являється більше стресових ситуацій.
Депресія – це стан пригнічення, апатії, втрати ініціативності. В кінцевому результаті людина в стані депресії абстрагується від власних проблем. Можна навіть сказати, що це захисний механізм від соціального середовища, яке ці проблеми створює.
– Тобто перший симптом депресії – це і є апатія?
– Якщо ми говоримо про клінічні прояви, то є кілька основних симптомів. В першу чергу – зниження настрою, тобто стає менш емоційною. Також до клінічних проявів депресії ми відносимо зниження ініціативи. Відповідно знижується або ж втрачається вольовий потенціал. Третім, дуже важливим діагностичним критерієм, є зниження рухової активності. Ці три ознаки є основними проявами депресії.
Мушу сказати, що депресивні розлади у сучасному світі практично є викликом для людства. Чому? Бо кількість випадків постійно збільшується, і це є основною причиною суїцидів. За статистикою, щорічно у світі добровільно йде з життя 1 млн людей. Незавершених суїцидів – у десять разів більше.
Нині ВООЗ прогнозує, що в найближчі роки депресивні розлади вийдуть на перше місце, випереджаючи серцево-судинні захворювання чи онкологічні патології.
– Ви сказали, що є три основні прояви депресії. Людина самостійно може вийти із цього стану чи таки потрібна допомога спеціаліста?
– Якщо людина помічає за собою вищезгадані симптоми, то я радив би якнайшвидше звернутися до фахівця. Без лікування, скоріш за все, депресія не пройде.
Так, є випадки, коли легкі депресії зникають без втручання спеціалістів. Але це може бути ситуативна депресія, обумовлена складною ситуацією. Коли ситуація розв’язується, то стан людини нормалізується.
Але у більшості випадків так не буває. Тож я рекомендую звертатися до відповідних фахівців – хоча б для того, аби отримати кваліфіковану консультацію.
– Але, на жаль, у нас не прийнято звертатися по допомогу до психіатрів чи психотерапевтів…
– Для багатьох наших пацієнтів – це просто принизливо. У нашій підсвідомості закладена ще пострадянська ментальність. В ті часи у психіатрії, і я це знаю з власного досвіду, було багато зловживань. Наприклад, психіатрія використовувалась у політичних цілях. Незгодних, дисидентів примусово госпіталізували та виставляли їм психіатричні діагнози. У такий спосіб тодішня влада боролося з інакомисленням.
Тому люди почали боятися звертатися до психіатра, бо це означало – діагноз та облік. А це, відповідно, впливало на життя людини, її працевлаштування, сімейне життя.
Навіть зараз, коли люди звертаються до мене, вони запитують: «Чи не будете ви записувати те, про що ми будемо тут говорити?». Або ж питають, чи не братиму я їх на облік.
Але, на щастя, наше суспільство міняється, міняється ситуація. В молодого покоління вже інша ментальність і психологія. Вони вже не бояться звертатися до психотерапевта, якщо їх щось турбує. У цьому плані ми наближаємось до цивілізованих країн.
– Чи правда, що депресія впливає не лише на емоційний стан? Тобто людина з цим діагнозом може відчувати фізичний біль?
– Так, звичайно. Є прямий зв’язок, і наша наука чітко описує ці прояви. Справа в тому, що відділити психіку від соматики практично неможливо, бо це два боки однієї медалі. Тобто будь-які наші емоції, як позитивні так і негативні, до речі, мають соматичний компонент.
Коли ми радіємо, то наше серце б’ється частіше, тиск піднімається, ми виглядаємо молодшими та щасливішими. Аналогічно, коли в людини є депресія, вона виглядає спустошеною, втомленою, сповільнюються обмінні процеси. Така людина, як ви сказали, буквально може відчувати біль у різних частинах тіла.
– Тобто в людини почав боліти шлунок і вона з цим болем прийшла до гастроентеролога, а той нічого не виявив. Тоді варто йти до психіатра?
– Якщо людина після обстеження у спеціалістів не виявила причин болю, тоді так, такій людині варто звернутися до психотерапевта чи до психіатра. Ми дуже часто спостерігаємо такі психосоматичні розлади – це «говорить тіло».
– Невроз може передувати депресії?
– Невроз – це конкретний стан, який має чіткі клінічні критерії. При цьому більшість неврозів непогано піддаються лікуванню. Тим більше, це мінімальна патологія людини, яка чітко усвідомлюється пацієнтом.
Депресія ж може бути різною щодо глибини. Буває на невротичному рівні. Деякі автори навіть виділяють такий термін, як «депресивний невроз». З іншого боку, депресія може бути значно складнішою і значно глибшою.
Найважчий варіант психічної патології – це психоз. Тому найтяжчою є депресія із симптомами психозу. Зараз так і класифікують: депресія легка, помірна, важка без психозу, а також депресія важка із психозом.
А поняття неврозу й депресії абсолютно різні.
– Депресія лікується?
– Варто сказати, що все лікується, але не все виліковується. Але я ще раз наголошую: якщо в людини є прояви депресії, то спеціаліст завжди знайде спосіб їй допомогти. З іншого боку, якщо пацієнт не хоче брати участі у своєму лікуванні, не має бажання лікуватися, то допомогти йому буде дуже складно.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.