У п’ятницю, 22 травня, у Івано-Франківську вирішили з понеділка повноцінно відновити роботу громадського транспорту. З 1 червня автобуси також розпочали їздити на міське кладовище.
Що з того вийшло, бачив Репортер.
Зранку на Південному бульварі тихо, смартфон показує понеділок, 8.30. Якісь троє хлопців, явно після пробіжки навколо озера, беруть каву, гріються. Люди на зупинці кажуть, що комунальний автобус № 55 зараз буде. І справді, приїхав майже одразу. Всередині сидячих місць майже немає, водій з 10 грн дає здачу – руками старається не торкатися пасажирів, але не виходить.
У салоні всі в масках, тиша. Між собою ніхто не розмовляє, як це було раніше, лиш кидають погляди на будинки і один на одного. Біля «Бастіону» багато людей виходить, ще більше заходить, але місця досі є. Усі чемні, усі тверезі й у масках.
На зупинці біля універмагу «Прикарпаття» на сусіднє крісло сідає жінка, років 60. Старанно тримає дистанцію. Питається, чому фотографуєш, чує слово «газета», починає жалітися.
«Я розумію, що людям треба їздити на роботу, по справах, але не можна настільки забивати автобус, – каже жінка. – Толку з того, що немає стоячих людей, якщо всі труться один до одного. Я стараюсь триматися подалі, але той маску зніме, інший кашляне. Наприклад, до цього я постійно їздила на «жовтих» маршрутках, але там повна антисанітарія. Навіть попри те, що постійно є стоячі люди, так навіть водії іноді без масок. А добиратися до чоловіка на цвинтар якось треба, точно не пішки».
За 20 хвилин їзди автобус ніби прокинувся, почалися традиційні вигуки «пенсійне» та «учнівський». Хтось не заплатив, хтось зайшов через задні двері й мовчить. Але водій усіх бачить! Робить зауваження, але зберігає спокій, напевно, в нього залізні нерви. Біля кладовища зупинка найдовша, автобус стоїть 5-7 хвилин. Люди постійно заходять, але їх набагато менше, ніж по дорозі сюди. № 55 робить повне коло хвилин за 40.
Біля пошти, як завжди, метушня. Кількості додає хлібна крамничка, а також прилеглі магазини. Автобусів, як і до карантину, не бракує. В № 22 усі місця забиті, водій насуплений, але мовчить. Маску опустив на підборіддя. Ціна від комунального транспорту тут різниться, але людей, які їздять «приватниками», від того не менше.
В автобус заходить старша жінка, ледь перебирає ногами. Біля входу сидить молодша, але з дитиною, одразу поступається місцем, хоча в автобусі ще є одне чи два.
Біля універмагу «Прикарпаття» ситуація змінюється. Люди майже не виходять, бо їдуть на Пасічну, місць нема, з’явились перші стоячі. Водій не звертає на це уваги, людям також все одно. На задніх сидіннях уже давно познімали маски й говорять про своє. Ті, що в масках, вперто намагаються тримати дистанцію. Всередині автобус ніби поділився на два табори, але ніхто не ворогує.
У смітник не викинеш. Куди у Франківську можна здати термометри, лампочки, батарейки
На АС-2, що на Пасічній, практично всі люди вийшли, на зупинці пусто. Водій чекає три-чотири хвилини й вирушає. Робить коло повз будинки на Хіміків і далі на вокзал. Біля Епіцентру заходить старша жінка, без маски. Водій не помічає нічого особливого, але не мовчать пасажири, вона ігнорує. Маску так і не одягла, люди замовкли, їдемо.
Цікаво, що в комунальному транспорті водії дуже дивляться за масками в пасажирів, а у приватників – самі люди готові побити «немаскованих» водіїв.
Після обіду на «пошті» ще більше люду, ніж зранку. Автобус № 28 приїжджає через п’ять хвилин очікування. Майже порожній, але з колом на Мазепи-Чорновола ситуація змінюється. Тепер в автобусі двоє стоячих – хлопець і дівчина. На зупинці біля парку Шевченка заходить старший чоловік, на вигляд суворий та діловий. На всіх оглядається, щось говорить під ніс, але ніхто не встає. На наступній зупинці заходить жінка, теж старша. Бачить стоячих людей і відразу починає лаяти водія.
У кондуктора є план. Польові дослідження франківських тролейбусів (ФОТО)
«28 автобусів зараз на маршруті, хіба вам замало грошей, – свариться жінка. – Чому одні маршрутки їздять напівпорожні, а тут забиті вщент. А якби зараз був один чи два автобуси, як їхати!». Натомість з салону вона не вийшла й далі їхала вже спокійно.
Водій не реагував, ніби така ситуація для нього звична. За цілий день по зупинках назбирується немало обурених – хтось не хоче стояти, для когось бракує пільгового місця, а хтось просто встав не з тієї ноги.
Рух громадського транспорту у Франківську повернувся у докарантинний час і все по-старому. Єдина відмінність – маски, бо на дистанцію чи брудні стійки більшість пасажирів уваги не звертає.
Люди втомилися від статистики, новин про коронавірус, від карантину. Це видно по їхній поведінці у маршрутках, правил майже дотримуються, а до «порушників» ставляться нейтрально. Словом, місто знову живе, надворі літо, аби здорові.
Автор: Богдан Мисюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.