До 1 травня іванофранківці, які живуть у багатоповерхівках, мали визначитися з формою управління своїх будинків та укласти нові договори з надавачами комунальних послуг.
Через впровадження карантину нововведення відтермінували. Втім, зміни неминучі, пише «Репортер».
Вибирати треба всім
«В Івано-Франківську реформа щодо управління будинками розпочалася задовго до прийняття закону, – розповідає директор міського департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак. – Процес запустився, ще коли ми реформували всі жеки та створили ЄРЦ (нині «Теплий дім» – авт), а потім – «Дирекцію замовника». Тому зараз маємо відносно сформовану, сталу систему управління будинками».
На кінець минулого року в Івано-Франківську було 365 ОСББ. На балансі КП «Теплий дім» – 641 багатоповерхівка, 614 будинків – в управлінні приватних компаній. Таких, як «Громадська управляюча компанія», «Пасічна-ІФ», «Станіславів комфорт», «Ролекта-ІФ», «Експрес-комфорт», «Продсервіс», «ЖЕО-КГД», «Балтія-Сервіс». «Дирекція замовника» обслуговує 54 будинки. 40 будинків нині перебувають на балансі житлово-будівельних кооперативів і 315 – у самоуправлінні.
Вибрати собі управителя насправді нині не є проблемою. Та й є з чого вибирати. Можна створити ОСББ і бути ґаздами у своєму будинку, можна «віддатися» в руки управляючій компанії або ж визначити уповноважену особу, яка відповідатиме за всі будинкові справи.
«Тарифи на обслуговування будинків мешканці визначають самі, як і послуги, які хочуть, щоб їм надавали, – каже Смушак. – Наприклад, можна вибрати прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, обслуговування ліфта і так далі. От, днями був випадок. Мешканці уклали договір з управляючою компанією на певні послуги. Від прибирання сходових відмовились, бо сказали, що самі миють під’їзди. А зараз почалася дезінфекція і люди масово телефонують: «Чому ви нам не продезінфікували, в нас жодного разу не милися сходові?!». Спитали в управителя і виявилося, що люди самі відмовились від такої послуги. І подібних випадків є дуже багато й не лише щодо дезінфекції, а й, скажімо, стосовно аварійного обслуговування».
А ще є будинки де мешканці відмовляються від управителів, але й ОСББ створювати не хочуть.
«Натомість, коли в цих будинках щось ламається чи протікає дах, то приходять на прийом і вимагають усе відремонтувати, – говорить Михайло Смушак. – На жаль, у законі «Про житлово-комунальні послуги» не пише, що робити в таких випадках. Прописано лише, що місто повинно на конкурсних засадах визначити управителя такого будинку. Якщо ж люди відмовляються від цього управителя, то повторного проведення конкурсу не передбачено. Насправді – це проблема».
Читайте також:
Тепло хоче дозволів. Як у Франківську встановити «автономку»
Один для всіх
Та якщо з управителями франківці більш-менш визначилися, то з договорами із надавачами послуг справа кепська. На сьогодні, договори мають лише 20 % будинків.
«Якби не було карантину й до 1 травня мали б всі укласти договір з надавачем послуг, то 80 % цього б не зробили, – каже Смушак. – Люди просто байдужі. А в законі пише, якщо мешканці не визначаться, то будуть укладені індивідуальні договори. Це не є погано, але є один дуже суттєвий, як на мене, недолік – доведеться платити більше. Як мінімум – через вартість обслуговування внутрішньобудинкових мереж».
Закон «Про житлово-комунальні послуги» пропонує різні моделі договорів. Їх три: індивідуальний, колективний, договір у статусі колективного споживача. Ці варіанти доступні для усіх комунальних послуг, крім електроенергії та газу.
Індивідуальний договір передбачає, що у платіжці будуть три складові: плата за послугу, абонплата, вартість обслуговування мереж. Якщо плата за послугу та абонплата є регульованими та визначаються уповноваженими на це органами, то вартість обслуговування мереж будинку є ринковою, тобто про її розмір співвласники мають домовлятися з надавачем послуги.
Перевага цього варіанту в тому, що, якщо надавач послуги буде обслуговувати мережі будинку, він відповідатиме й за якість послуги аж до квартири. Тому цей варіант буде дорожчим.
Колективний договір передбачає плату, грубо кажучи, по лічильниках. Від імені жителів будинку цей договір укладає уповноважений, а ним може бути будь-яка фізична або юридична особа – управитель, ОСББ або ЖБК.
За законом, уповноважений, який укладає цей договір, мусить виконувати низку завдань: розподіляти показники лічильників, вести облік оплат, перераховувати кошти, а також повідомляти надавача послуги про неплатників.
Якщо уповноважений надасть постачальникові таку інформацію протягом 10 днів з моменту отримання звернення, то він не відповідатиме за ці заборгованості. Натомість, надавач послуги буде звертатися до конкретного боржника.
Недолік цього договору в тому, що окремо співвласникам будинку необхідно визначити, хто буде обслуговувати внутрішні мережі.
До теми:
Новорічні новації. Скільки мешканці Прикарпаття платитимуть за комуналку
Договір у статусі колективного споживача може укладати ОСББ. Це означає, що саме ОСББ відповідатиме за своєчасність оплати, а в разі заборгованості саме до нього будуть застосовуватися санкції. Боржники ж, у свою чергу, будуть відповідальні перед об’єднанням, яке зможе звертатися до суду за стягненням їхньої заборгованості.
За цим варіантом співвласники будуть платити постачальнику послуги тільки за безпосередньо спожитий обсяг.
Перевагою цього варіанту є можливість самостійно вирішувати, як саме впливати на боржників. Звісно, в рамках закону.
Що важливо, співвласники одного будинку мають право обирати різні варіанти договорів для різних видів комунальних послуг. Однак на кожну комунальну послугу може бути обраний лише один варіант договору. Тобто, якщо ви вирішите укласти індивідуальний договір, значить це стосується усіх без винятку співвласників будинку.
Борги ростуть
Мабуть, думати про управителів і договори франківці все ж таки будуть уже після закінчення карантину. Тим більше матимуть на це ще п’ять місяців. Нині ж усі більше переймаються тим, де взяти гроші на оплату комунальних послуг. За попередніми прогнозами, за квітень за комуналку заплатять лише 50-55 % мешканців Івано-Франківська. Такий розрахунок у департаменті комунального господарства зробили на основі даних за березень.
Наприклад, якщо в березні 2019 року «Івано-
«Ми вже бачимо, що лише за два тижні карантину платежі зменшились майже на 20 %, – пояснює Смушак. – У квітні очікуємо падіння ще десь на 15-20 %».
За тепло франківці платять сумлінніше. Минулого року в березні ІФ ТКЕ отримало 85,8 %, а цьогоріч – 89,5 %. У компанії СТЕК у березні 2019 року були навіть переплати – 107,3 %, а зараз – лише 86,4 %.
Суттєво зменшились платежі за вивіз сміття. Якщо раніше в АТП-0928 середній відсоток проплати був 91,7, то зараз – 72,3 %. В «Автоколоні 2222» – 87,8 % та 75,5 % відповідно.
Ну а за утримання будинків за березень «Теплому дому» заплатили 82 % франківців. В цей же час минулого року було 94,8 %.
«Тобто ми бачимо, що по кожній послузі, без винятку, маємо падіння рівня оплати, – говорить Михайло Смушак. – Це, в свою чергу, впливає на роботу постачальників послуг. Наприклад, у тариф водоканалу включена заробітна плата працівників. Таким чином, якщо люди не заплатили, скажімо, 35 %, то підприємство десь не доплачує зарплату, десь податки, не платить за електроенергію. А щоб подавалася вода, мають працювати насоси, а якщо вимкнуть світло за борги – це все зупиниться. Так само не працюватимуть і очисні споруди».
Також погіршилася ситуація із вивезенням побутових відходів. Люди боргують за вивіз сміття, а підприємства боргують за захоронення відходів перед КП «Полігон». А сміттєзвалище – це стратегічний об’єкт. Його треба утримувати в належному стані, аби не сталося біди.
До теми:
Колекторів викликали? Хто і як вибиватиме борги з франківців за квартплату
Михайло Смушак каже, що, хоч уряд і скасував пеню за несплату комунальних послуг до 1 липня, платити все ж таки необхідно. Адже в липні доведеться погасити всю заборгованість, а гроші самі по собі не з’являться. Звісно, було б добре, аби уряд надав людям ще якусь адресну допомогу на сплату комуналки. Але сподіватися на це, напевно, не варто.
«В економці взагалі все дуже сильно взаємопов’язано, – каже Смушак. – Якщо ми надамо нашим малозабезпеченим мешканцям, як це робиться в інших країнах, допомогу, людина заплатить комуналку, підприємство розрахується зі своїми боргами, і ми отримаємо стимулювання економіки загалом. Тобто, людям треба дати готівку, щоб вони її витратили та оживили економіку».
