Місто Бахмут стало першим на Донеччині, що об’єднало навколишні села. І хоч до об’єднання громада йшла довго, нині вона є однією з найуспішніших не лише в регіоні, а й в Україні загалом, пише «Репортер».
Допомагають партнери
Коли ми їхали в Бахмут, то знали про місто лише три факти. Перший – раніше то був Артемівськ, другий – там є завод ігристих вин, і третій – місто чотири місяці було під окупацією. Про ті часи місцеві згадують неохоче, і їх можна зрозуміти. А от як змінилося життя після реформи децентралізації, розповідають залюбки.
За словами секретаря Бахмутської міськради Світлани Тищенко, яка працює на посаді вже 10 років, об’єднання відбувалося дуже повільно. Та попри це, Бахмутська міська громада слала першою об’єднаною в Донецькій області.
«Ми розпочали процес у 2015 році, але виборів в нас тоді не було, – говорить пані Світлана. – До складу Бахмуту першим перспективним планом було запропоновано включити п’ять навколишніх сільрад, але ми зіштовхнулися зі спротивом. Бо ще ніхто не розумів, для чого це потрібно. Села не хотіли бути у складі міста, а прагнули створити свою громаду. Розуміння того, що з містом буде краще, прийшло через деякий час».
Читайте також: Веселе: громада має бути багата (ФОТО)
Другий етап децентралізації розпочався вже у 2017 році. Тоді ініціатором об’єднання стали села. Вони зрозуміли, що головна мета децентралізації – надання однаково якісних послуг як в місті, так і в селі.
«26 червня 2019 року ми прийняли рішення створити Бахмутську громаду, – каже Світлана Тищенко. – До міста приєдналися п’ять сільрад, 17 населених пунктів. Площа громади збільшилась майже в 11 разів».
На сьогодні громада має стратегію розвитку до 2027 року, яку допомагало розробляти Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Також міська рада співпрацює з НЕФКО, ПРООН і Міжнародним комітетом Червоного хреста.
«Міжнародні донори допомогли нам відремонтувати ФАПи в селах Клинове та Відродження, – розповідає начальниця управління економічного розвитку Бахмутської міськради Марина Юхно. – Також маємо два незавершені проєкти – плануємо побудувати амбулаторії в Опитному та Іванівському. Зараз тривають роботи з підготовки проєктно-кошторисної документації. Це те, що стосується приєднаних територій. А по місту в нас реалізується понад 20 проєктів, і джерела фінансування дуже різні».
Наприклад, за кошти Європейського інвестиційного банку вдалося утеплили будівлю міськради і два дитячі садки. За кошти Фонду регіонального розвитку міська рада розпочала реконструкцію опорної школи № 18. А торік Фонд профінансував реконструкцію краєзнавчого музею.
«Ми змогли утеплити будівлю і провести частину внутрішніх робіт, – говорить Марина Юхно. – Але застрягли на тому, що це пам’ятка, тож центральна частина фасаду не підпадає під реконструкцію, а потребує реставрації».
У найближчому майбутньому за підтримки донорів у Бахмуті планують створити центр робототехніки та побудувати льодовий майданчик у міському парку.
А рук бракує
Чи не найуспішнішим прикладом міжнародної співпраці у Бахмуті є будівництво відділення невідкладної медичної допомоги. Кошторисна вартість проєкту – 51,9 млн грн, які виділив Міжнародний Комітет Червоного Хреста.
«Ми вибрали оптимальне місце для будівництва, – каже заступник головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут» Іван Губський. – По сусідству – відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення травматології та хірургії, а також пологове. Передбачається, що важкохворі пацієнти зможуть перебувати у відділенні невідкладної медичної допомоги до 24 годин – до встановлення діагнозу та переведення до профільного відділення».
Робота буде організована за принципом мультидисциплінарної команди з анестезіологів, терапевтів і вузьких фахівців, з можливістю проведення комп’ютерної томографії, рентгенологічної, ультразвукової, лабораторної діагностики в режимі 24 / 7.
«Разом з будівництвом ми розпочали підготовку спеціалістів невідкладної медичної допомоги, – говорить Іван Губський. – Тут працюватиме 17 медиків, зокрема шість лікарів і вісім людей середнього медперсоналу. Також ми вже отримали все необхідне обладнання – комп’ютерний томограф, апарат УЗД та ЕКГ».
Читайте також: Людське не горить. Як волонтери допомагають погорільцям Луганщини (ФОТО)
Втім, не бракує і проблем. Через велику кількість хворих на COVID-19 у лікарні нині не вистачає рук. Та й місць для хворих вже немає.
«Зараз у місті ситуація дуже напружена, в нас заняті всі ліжкомісця, – розповідає заступник головного лікаря з надання медичної допомоги дорослому населенню Костянтин Лисенко. – Для надання допомоги хворим з COVID-19, які перебувають у важкому стані, ми перепрофілювали відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Середня вартість лікування одного пацієнта може сягати понад 60 тис грн. За добу використовуємо від 30 до 40 балонів з киснем».
За його словами, лікарня прийняла першого хворого з підтвердженим COVID-19 ще 1 травня, а вже 26-го медзаклад уклав договір з НСЗУ на пакет стаціонарної допомоги.
«Ми своєчасно уклали договори на надання допомоги пацієнтам з ковідною інфекцією, перепрофілювали ліжковий фонд, підготували необхідне обладнання та фахівців», – додає головний лікар Світлана Мельникова.
Каже, до початку медреформи у Бахмуті було кілька лікарень, але їх об’єднали в одне комунальне некомерційне підприємство. Нині загальна потужність лікарні – 450 ліжок. Там працюють понад 1000 медиків, з них 167 лікарів і 20 інтернів.
«Комунальним некомерційним підприємством ми стали першими в області та уклали з НСЗУ найбільшу кількість договорів – 17», – зауважує Світлана Мельникова.
Прозорість і мобільність
Ще один напрямок, який активно намагаються розвивати у Бахмуті, – оперативне надання якісних соціальних послуг. Нещодавно в місті завершили будівництво «Прозорого соціального офісу». На створення центру держава виділила 23 млн грн, область – 42 млн грн. Ще майже 16,5 млн залучили з міського бюджету.
Начальниця управління праці і соціального захисту населення Бахмутської міськради Інна Сподіна каже, що такий офіс має дуже спростити процедуру отримання документів. Тут буде надаватися понад 100 соціальних послуг.
«Можна буде отримати абсолютно всі соціальні послуги, – говорить Інна Сподіна. – У «Прозорому офісі» призначатимуть житлову субсидію, адресну допомогу, грошові допомоги малозабезпеченим сім’ям, компенсації особам з інвалідністю, а також братимуть на облік внутрішньо переміщених осіб».
У майбутньому в цьому офісі працюватимуть 203 спеціалісти: управління Пенсійного фонду, молодіжної політики, праці та соціального захисту, а також Фонду соцстрахування. Щодня вони мають обслуговувати до 400 людей.
Читайте також: Добро робити легко. У Запоріжжі «ізольованим» допомагають студенти
А поки нове приміщення готують до відкриття, яке має відбутися 1 січня, громадою курсує «Мобільний офіс». Це вантажівка-трансформер, яка за 20 хвилин перетворюється у сучасний офіс, де водночас можуть перебувати 15 людей і можна отримати 250 соціальних та адміністративних послуг.
Їздить «Мобільний офіс» у найвіддаленіші села громади. Люди вже знають, чекають.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
Comments are closed.