Жіночий футбол у світі стає все популярнішим, однак в Україні він переживає гостру кризу. Й не лише через фінансування. У багатьох ще є стереотип, що футбол – це виключно чоловіча гра.
Та все ж Франківськ не пасе задніх. «Репортер» навідався в одну із жіночих футбольних команд, щоб побачити, чим живуть місцеві футболістки.
«Я з невеликого села, але з дитинства грала у футбол з хлопцями й навіть їздила на змагання, – розповідає капітанка команди «Прикарпаття» Соломія Гошій. – Так мене й помітив наш тренер Іван Олійник. Після сьомого класу пішла вчитися в ліцей № 28 імені Чорновола. Навчання, проживання, харчування – усе безкоштовно. Відтак, поступила до коледжу фізвиховання та продовжила займатися улюбленою справою».
За словами Соломії, люди часто не розуміють, навіщо дівчата займаються «чоловічим видом спорту». Однак завжди є ті, хто підтримує та допомагає.
Такий самий шлях пройшла і Христина Бакай, півзахисниця жіночого «Прикарпаття». Втім, вона досі не впевнена, чи хоче продовжувати спортивну кар’єру.
«Я спочатку не хотіла міняти школу та грати у футбол професійно, але після зустрічі з тренером думка кардинально змінилась. Тож я переїхала до Франківська й почала грати за теперішню команду. У дівчат стійкий характер, атмосфера на полі – особлива. Однак поки що конкретного майбутнього в футболі я не бачу», – каже Христина.
Дівчат тренує Іван Олійник. На посаду тренерів найчастіше призначають чоловіків, мовляв, більше досвіду.
«Тренувати дівочу команду мене запросив колишній директор ДЮСШ № 3 Петро Попадинець, – розповідає Іван Олійник. – Ми вирішили задіяти їх у змаганнях вищого рівня, оскільки більшість дітей після закінчення школи залишається в місті. І вже з 2012 чи 2013 року команда брала участь у змаганнях першої ліги. А перед цим у Калуші був клуб «Нафтохімік», грав у вищій лізі. У 2011-му під моїм керівництвом ми були третіми. А наступного року 12 наших випускників виграли фінал кубка України та отримали звання майстрів спорту».
Читайте: «Ураган» – люди тижня за версією «Репортера»
За словами тренера, скоро дівочих команд має бути значно більше. Причина – дівчата бачать, що у спорті є куди розвиватися.
«Наразі є так звана структура: діти, які беруть участь у спортивних змаганнях, досягнувши віку 15 років, можуть заявлятися в Першу лігу, – каже Олійник. – Асоціація України жіночого футболу створила гарну програму: чоловіча команда, починаючи від вищої та закінчуючи другою лігою, щоб пройти акредитацію ПФЛ України, обов’язково повинна мати у структурі клубу команду дівчат. Тому зараз усі почали шукати дівчат у команду».
За словами тренера, на Прикарпатті мінімум три команди можуть грати у всеукраїнських футбольних змаганнях серед жінок. Тому зараз тренери пропонують директорам шкіл укладати угоди, щоб пройти акредитацію й фінансово допомогти дівочій футбольній команді.
Останній тур чемпіонату першої ліги закінчується 20 червня. У турнірній таблиці ЖФК «Прикарпаття» зараз на п’ятому місці, але планує вибороти четверте.
«Останні матчі були на виїзді. У зв’язку з пандемією ми мали календарну гру в Чернігові з «Юністю» й перенесену – в місті Білокуракіне Луганської області з «Кобрами». Ігри були хороші, ми прогресуємо» – говорить півзахисниця Христина Бакай.
Наступний чемпіонат розпочнеться 15 серпня цього року. На період відпочинку тренер з командою мають багато планів.
«У нас попередньо запланований збір в Одеській області, де відбудеться невеличкий турнір. Крім того, будемо вдосконалювати інфраструктуру, а також шукати молодші таланти, які мають підсилити команду. Вже у червні почнеться відбір у спортивні класи», – каже тренер Іван Олійник.
Також в червні ще мають відбутися два Чемпіонати України: U-14 та U-16. Графік тренувань щільний, часу на підготовку мало, але настрій у дівчат бойовий.
Авторка: Христина Нановська
Comments are closed.