Чемпіонат світу з футболу вийшов на фінішну пряму. Його кульмінація відбудеться на цих вихідних. Хтось із сумом проводжатиме останні хвилини Мундіалю, а хтось зітхне із полегшенням, що нарешті закінчилась футбольна істерія. «Репортер» дізнавався, як баталії у далекій Південній Африці вплинули на Івано-Франківськ.
«Це гудіння мене вже дістало, – каже іванофранківчанка Інна. – В яке кафе не зайдеш, всюди чути ці вувузели. Сидять з пивом чолов’яги і не можуть відірватися від екрану». Такі думки є непоодинокими. Хтось ставиться до захоплення футболом нормально, хтось називає ледь не хворобою.
Попри те, що Україна не потрапила на чемпіонат світу, його в нас таки дивляться. Телевізори та монітори встановили ледь не на всіх літніх майданчиках. Футбол крутять навіть івано-франківські арт‑кафе. У «Гармидері» матчі дивляться на двох плазмових телевізорах та на одному дзеркальному телеекрані. Зображення цього екрану видно як всередині кафе, так і на літньому майданчику. «Переважно столики замовляють одні й ті ж люди, – каже Ольга, адміністратор «Гармидера». – Створюється специфічна і дуже добра атмосфера».
Навіть такі заклади, які, на перший погляд, ніяк не пов’язані з футболом, зробили спеціальні пропозиції для шанувальників футболу. «Гармидер» створив спеціальне футбольне меню, пропонує безкоштовну шосту пляшку пива. «Химера» при попередньому замовленні столика також пропонує по келиху безкоштовного пива. Пивне кафе театру кіно «Люм’єр», попри два види спеціальних футбольних меню, пропонує також робити прогнози. Як каже адміністратор барів кінотеатру Антон Плешивенко, відвідувачі активно прогнозують, воно й не дивно, в якості призів їм безкоштовно наливають будь-яке пиво з меню, або й оплачують все замовлення. Спеціальне футбольне меню пропонує навіть ресторан «Фран-ко», який позиціонує себе як заклад преміум-класу.
Фанати нині стали більш вибагливими. У арт‑кафе «Химера» футбол люблять дивитися у залі з великим проекційним телевізором, каже офіціантка цього закладу Надія. «Футбол в приміщенні має свої переваги, – розповідає Олег Семенюк, директор арт‑кафе «Хрущ на Вежі». – До нас йдуть дивитися ті, хто не любить вуличного шуму, спеки та хоче подивитися футбол з хорошим звуком у спокійній атмосфері. Попри те, що черг на футбол в нас немає, але влаштовувати перегляди матчів є виправдано. Літо для кафе важкий період, а футбол тільки додає клієнтів».
Як кажуть в івано-франківських кафе та барах, кількість глядачів залежить від матчу. Якщо на матчі групового етапу можна було спокійно йти, попередньо не замовляючи столик, то зараз, на стадії плей-офф, це вже зовсім не просто. Вільних місць зазвичай немає. Так, у «Люм’єрі» є чоловік, який вже замовив столик на кожен матч до кінця Мундіалю.
До слова, фанати – то не тільки чоловіки. До «Гармидера» постійно навідується вже старша жінка та вболіває навіть палкіше за деяких чоловіків. Вона розповіла, що колись зустрічалася з молодим чоловіком, який прищепив їй любов до футболу. Між ними нічого не вийшло, а футбольна пристрасть залишилася.
Тож Івано-Франківськ таки має своїх футбольних фанатів. І до бажань шанувальників найпопулярнішої у світі гри таки прислуховуються. Футбол входить в моду в наших кафе та барах. А людям, байдужим до футболу, можна порадити трішки потерпіти, бо футбольний матч триває всього півтори години, а чемпіонат світу – «всього» місяць.
«Репортер» запитав відомих іванофранківців, чи дивляться вони матчі чемпіонату світу, як це відбувається та як ставляться до цього їхні дружини.
Віктор Анушкевичус, міський голова Івано-Франківська:
«Матчі Чемпіонату світу з футболу дивлюся, проте не всі. Здебільшого потрапляю на ігри, які транслюють після 21.00. Футбол дивлюся вдома. Усі матчі, звичайно, подивитись не встигаю, оскільки окремі матчі починаються о 17.00, а я в цей час ще на роботі. Наразі поки що вдалось цілком подивитись усього 1‑2 матчі.
Щодо ставлення дружини до перегляду матчів Чемпіонату світу з футболу, то воно у неї цілком нормальне. Моя дружина розуміється на футболі і є вболівальницею зі стажем».
Ігор Олійник, голова Івано-Франківської обласної ради:
«Аби повноцінно слідкувати за чемпіонатом світу, певно, треба було б брати відпустку. Тому дивлюся матчі нерегулярно. Подивитися футбол вдається тільки ввечері вдома, або в готелі, коли перебуваю у відрядженні.
Дружина до футболу ставиться нормально, не має нічого проти цього. Та й зрештою, вдома буваю рідко».
Любомир Пасічняк, директор Івано-Франківського Коледжу фізичного виховання:
«Дивлюся чемпіонат світу, як виходить, буває, що з друзями, а буває і вдома. Але немає такого, щоб спеціально кидав усі справи для перегляду футболу.
Дружина нормально до того ставиться. Якщо дивлюся вдома, то завжди зі своїм 4‑річним онуком. Він вже навіть розбирається, хто з ким грає. В мене в сім’ї взагалі нормально сприймають будь-які спортивні програми. Але то, певно, через те, що маємо не один телевізор».
Comments are closed.