У неділю, 17 травня, біля Франківського драмтеатру відбулася акція-нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону, всіх полонених та безвісті зниклих.
Захід приурочили до Дня пам’яті жертв політичних репресій, а його ініціаторами виступили родини полонених військових, пише Репортер.
Серед учасників акції були сім’ї полонених, військові та небайдужі жителі міста. Вони принесли плакати з гаслами, прапори з фотографіями та словами про надію і очікування. Перехожі, які не мали плакатів, але хотіли долучитись, могли взяти готові постери біля сходів драмтеатру. Акція розпочалася з хвилини мовчання в пам‘ять про всіх загиблих та полонених.
Він приходить у снах, його не бачить синочок, на нього чекає дружина. Як і на всіх його побратимів, — говорить Ірина Іванова, мати одного з полонених бійців.
Під час заходу присутні запустили в небо білі та чорні повітряні кульки. За задумом організаторів, білий колір символізує віру в життя, а чорний — тривале очікування на повернення рідних. На площі також виступили представники місцевої молоді, які зачитали присвячену воїнам молитву.
Багато воїнів померло, але ми повинні підтримувати і живих героїв. Тільки завдяки їм ми можемо спокійно тут гуляти та розважатись, — говорить родичка загиблих бійців Оксана Петрів.
Вона закликає франківців активніше підтримувати живих героїв та розкритикувала містян за байдужість. Жінка обурюється, що на акції пам’яті та підтримки приходить мізерна частина мешканців, тоді як заклади на Стометрівці переповнені.
На її думку, така апатія та відсутність патріотизму серед мешканців, а особливо серед молоді — це спільний прорахунок влади, освітньої системи, медіа та самого суспільства.
Про умови утримання українців у російському полоні розповіла Ганна Плитус, мати загиблого воїна Андрія. За її словами, син повернувся з полону виснаженим, втративши 30 кілограмів ваги. Окупанти відібрали у бійців усі речі, тож їм доводилося вирізати ложки з пластикових пляшок. Крім того, полонених змушували стояти впродовж усього дня без можливості присісти.
Після звільнення Андрій знову пішов на фронт і загинув. Наразі виставка його фотографій проходить у Надвірній, а згодом її планують організувати і в Івано-Франківську.
Наприкінці заходу присутні утворили «живий коридор» уздовж дороги, щоб закликати водіїв та перехожих підтримати акцію та вшанувати українських захисників.
Читайте також: «Вони заслужили, щоб їх проводжало все місто». Чому важливо, аби кортеж із загиблими бійцями їхав центром Франківська
Авторка: Олександра Малявська
