Що цікавого побачили прикарпатці на Донеччині та що привезли звідти (ФОТО)

На Прикарпатті триває проєкт «Зміцнюємо громади, об’єднуємо Україну». Учасники створюють громадські простори, щоб покращувати свої міста й села.

А минулого тижня вони повернулися з Донецької області, де переймали досвід у тамтешніх просторах і переконалися, що ми таки схожі, пише “Репортер“.

Шукають побратимів

Суть проєкту полягає у створенні громадських просторів, де будуть проводити різні заходи, спілкуватимуться між собою мешканці, незалежно від віку чи соціального стану. Організовує проєкт «Молода Просвіта Прикарпаття». Для участі в ньому обрали п’ять громад: місто Бурштин, селища Делятин і Вигода, села Нижній Струтинь і Джурів.

У проєкті взяли участь по вісім учасників із кожної громади. Для них проведуть три серії тренінгів, як розвивати свій простір. Минулого тижня 13 прикарпатців відвідали громадські простори Донеччини.

«Ще у 2006 році я вперше поїхала в Донецьку та Луганську області, щоб побачити, якою наша країна є насправді, а не в екрані телевізора. Тоді мене дуже добре приймали у Донецьку, – говорить Євгенія Бардяк, керівниця «Молодої Просвіти Прикарпаття». – Після початку війни була на Донбасі влітку 2018. Трохи боялася їхати, хоч працювала з темою війни у рамках коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». Коли приїхала у Слов’янськ, то зустріла відкритих людей, які показали мені місто зсередини. Потім ще бувала з презентаціями у громадських просторах. Мене здивувало, що у нас таких немає».

Десять мільйонів на чотири роки. Куди «Просвіта» діває бюджетні гроші?

Євгенія Бардяк розповідає, коли розпочався проєкт з прикарпатськими громадами, вона вже знала, куди їхати. У майбутньому сподіваються знайти серед просторів Донеччини тих, які стануть «побратимами» для прикарпатських.

Загалом учасники відвідали дев’ять громадських просторів: у Слов’янську «Теплиця», Top Place, «Просто Кава», Центральна бібліотека, у Краматорську – «ВІЛЬна ХАта» та FreeUA, у Дружківці – «Халва Хаб», у Костянтинівці – Druzi, у Бахмуті – «Майстерня».

І навпаки, і всупереч

Через стереотипи у більшості прикарпатців ставлення до Донецької області було настороженим. Тим приємніше було побачити, що це неправда.

«Схід треба пізнавати через людей. У мене раніше була основна асоціація – війна, – каже мешканка Бурштина Юлія Міроха. – Пізніше люди з Донецької області нам казали, що їхня асоціація з Івано-Франківськом – «бандерівці». Але по приїзду ставлення змінилося. Не було дискримінації в плані мови. Наприклад, коли ми заблукали, люди, які показували дорогу, пояснювали російською у відповідь на нашу українську. Але перепитували: може, краще українською? Ми казали, що розуміємо і так».

За словами прикарпатців, міста на Донеччині чисті й гарні, хоч і сірі. Мешканці турбуються про свою історію та архітектуру, намагаються її зберегти.

«Ми їхали на схід і думали, що на нас будуть дивитися вовком, звертати увагу, – говорить Ольга Хомин з Вигоди. – Але люди у просторах, готелях, таксі – всі були дуже привітні».

Виявилося, що громадські простори на сході доволі розвинені та працюють не перший рік. На зустрічах їхні керівники ділилися досвідом: як позитивним, так і негативним.

«Наприклад, у просторі Free UA розповіли, що на початку кожен з учасників мав свій напрям і в них не було порозуміння між собою, – розповідає Світлана Видай з Бурштина. – Ми теж команда з восьми абсолютно різних людей, у кожного свій напрям зацікавлення. Треба все поєднати».

Тут допомагають жити, а не помирати. Як працює франківський хоспіс (ФОТО)

Найбільше прикарпатцям сподобалися простори «Халва Хаб», бо у них усе чітко розплановано і навіть є мережа по місту, Druzi – там до простору залучили багато підлітків, приємна атмосфера, і «Просто кава» – за захопленість власників своєю справою.

«Мені сподобався простір у Центральній бібліотеці імені Петренка у Слов’янську, бо ми можемо почерпнути їхній досвід собі, – каже Галина Николюк із Джурова. – У нашому селі теж є гарна бібліотека з активними працівницями і гарним приміщенням. У нас можна було б теж зробити щось схоже».

«Мені найбільше сподобався простір «Просто кава». Його керівники можуть самі себе забезпечити, продають каву, хенд-мейд, – розповідає Ольга Хомин. – У нашому селищі діти й дорослі теж люблять робити щось власноруч: фотографують, плетуть, вишивають, вирізьблюють з дерева. Але поки немає, де ці роботи виставити».

Шевченко та екологія

Ідеї, які вдалося почерпнути, тепер учасники втілять у своїх громадських просторах, які відкриють уже в жовтні.

«До цього ми були лише у франківських просторах і слухали тренінг. Я розуміла, яким усе має бути, але не мала стратегічного плану, як його наповнити, як залучити людей різного віку, – каже Юлія Міроха. – Тепер зрозуміла, що простір – це інструмент втілення ідей, територія. А вже від нашої громади залежить, чи ми зможемо згуртуватися і наповнити його такими ідеями, щоб ця територія була цікава всім мешканцям».

У дівчат із Бурштина вже є багато ідей для свого простору. Він називатиметься «Шева Хаб». Ідея зародилася ще минулого року.

«Наш простір буде в історичній будівлі, в Будинку культури імені Тараса Шевченка, – розповідає Світлана Видай. – Тому і «Шева Хаб», бо «Шева» – бо це Шевченко на молодіжному сленгу. А простір має охоплювати всі аудиторії. Будуть і діти, і мами, і ветерани АТО з сім’ями. Також діти з реабілітаційного центру, які теж мають бути соціалізовані. У нашому місті є багато пенсіонерів, вони дуже творчі, пишуть вірші, знають патріотичні пісні, мають знання, щоб передати нащадкам. Хочемо провести для літніх людей танцювальні заходи. На це нас надихнули якраз на сході».

У Джурові громадський простір називатиметься «Джерело». Тут планують сконцентруватися на екологічній тематиці.

Євгенія Бардяк: “У час війни влада практикує обмеження і так вивчає, як відреагує суспільство”

«У селі вже почали сортувати сміття на пластик і скло, поставили ящики. Але людей треба привчати, контролювати, чи роблять це правильно, – говорить Галина Николюк. – Також хотіли б обладнати пляж, бо є річка і ліс. А ще – поставити дитячі майданчики. До того ж, плануємо стерилізувати собак».

Дехто лише роздумує, який напрям обрати. Головне – зробити простір, щоб усі відчували себе там як вдома.

«У нас зараз ідей дуже багато, але плануємо конкретніше все обговорити з усією командою. Щоб охопити ідеї всіх учасників, а разом з тим – звузити цілі, бо ми не можемо охопити все, – каже Наталія Футерко з Вигоди. – Наш простір називатиметься «Вулик». Ми навіть жартома придумали гасло: «Сьогодні ти трутень, а завтра – бджілка». Ми попрацюємо разом, щоб це перетворення відбулося».

Проєкт «Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну» організовує Івано-Франківська обласна організація «Молода Просвіта» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).