В Україні — нова реформа, знов не продумана. І цього разу Івано-Франківськ пишається тим, що забарився з її втіленням. Бо міг отримати проблеми, наприклад, із виплатою грошей при народженні дитини.
Нема довідки – нема грошей
З 1 січня набув чинності наказ МВС, який змінив порядок реєстрації громадян. Тепер це має робити виключно Державна міграційна служба (ДМС). Відповідно ДМС в Івано-Франківську звернулася до балансоутримувачів — КП ЄРЦ, «Дирекції замовників», інших — із проханням віддати картотеку. Однак, без бази даних балансоутримувач не зможе видавати різноманітні довідки, а мешканці без них втрачають можливість отримувати допомоги чи субсидії. Скопіювати — теж не вихід, оскільки дані з часом змінюються, і ті зміни ДМС вноситиме тільки в себе.
У різних ЗМІ вже з’явилася інформація про проблеми із виплатою допомоги при народженні дітей. Оскільки гроші ті немалі, то й переполох виник — серйозний.
Як каже директор міського департаменту соцзахисту населення Олександра Заклинська, більшість людей, які зверталися за субсидіями, їх уже оформила. Отже питання довідок може стосуватися більше тих, хто звертається за призначенням допомоги при народженні дітей. «І то — якщо це друге, третє чи наступне народження, — пояснює Заклинська. — Адже коли народжується перша дитина, то довідка про склад сім’ї не передбачена. Крім цього, ми її вимагаємо для призначення допомоги по догляду за дитиною. Це у випадку, якщо мати хоче отримати не мінімальну допомогу, а від доходів. Мінімальна становить 130грн., а якщо брати від доходів, то може бути більше».
Нагадаємо, що з 1 січня цього року розмір допомоги при народженні першої дитини становить 29 160грн., другої — 58 320грн., а третьої й наступної — 116 640грн. Їх платять частинами. На першу дитину: одноразово 9720грн. та 810грн. щомісячно впродовж двох років. На другу: 9720грн. та по 1012,50грн. протягом чотирьох років. І на третю дитину: одноразово 9720грн. та по 1485грн. упродовж шести років.
«На сьогодні у нас немає проблем через відсутність довідок, — каже Олександра Заклинська. — Якщо вони виникнуть, то будемо звертатись у головне управління праці та соцзахисту ОДА або в міністерство, щоб дали роз’яснення. Адже довідка про склад сім’ї є обов’язковим документом для призначення виплати».
Вчасно спам’яталися
Яким чином ці проблеми наразі оминули іванофранківців? За словами заступника директора КП ЄРЦ Руслани Василюк, вони вжили «превентивних заходів».
На сьогодні процес реєстрації та зняття з реєстрації відбувається таким чином. Людина приходить із документами до балансоутримувача (ЄРЦ, ОСББ, приватний жек тощо). Вони вивчають папери, якщо чогось не вистачає, то кажуть, що треба, вносять зміни у власну картотеку. Далі паспортист прямує з документами в ДМС, де людину реєструють чи знімають із реєстрації.
Тепер ДМС має робити реєстрацію самостійно. «Вони не будуть обмінюватися з нами інформацією, — каже Руслана Василюк. — І довідки видавати не будуть, бо в них немає такої функції й не передбачений для цього штат. Є різні закони та підзаконні акти, які регламентують затвердження певних довідок, що видаються за місцем проживання: на приватизацію, на субсидію, на допомогу по народженню дитини і т. д. Якщо це робитиме не жек чи ЄРЦ, то хто?».
Василюк каже, що в ЄРЦ почали бити на сполох не для того, щоб зберегти роботу своїм паспортистам (мовляв, їх можна перекваліфікувати й робота в ЄРЦ для них завжди знайдеться), як щоб подбати про мешканців, поки не пізно. Потім надіслали листи на ім’я міського голови та керівника ДМС, за участю усіх сторін провели нараду.
Постраждають найбідніші?
На нараді вирішили залишити усе на своїх місцях та звернутися за роз’ясненням до столиці. За словами заступника директора департаменту комунального господарства, транспорту і зв’язку Миколи Матіїва, довідки так чи інакше видаватиме балансоутримувач. Бо більше ніхто на себе цю функцію не візьме.
«З тої наради ми зрозуміли, що ДМС займатиметься тільки реєстрацією, — каже Матіїв. — От, народилася дитина, ДМС записала її в будинкову книгу. Далі мешканець йде до балансоутримувача, а той на підставі будинкової книги видає довідку. Правда, це якщо житло приватизоване. А от якщо неприватизоване чи службове? Тому чекаємо роз’яснення з Києва».
За словами Руслани Василюк, неприватизованих квартир у Франківську є приблизно 20%. І мешканці їх — найменш захищені, бо «багатші» житло вже давно приватизували. А в цих і будинкових книжок нема, і інформація — тільки в картотеці ЄРЦ. Якщо ж її віддати ДМС, то де люди братимуть довідки?
До речі, як пригадує Микола Матіїв, Івано-Франківськ уже мав проблеми із базою даних. Сталося це у 1992 році, з початком приватизації житла. Тоді люди брали свідоцтво на право власності, купували будинкову книжку в паспортному столі та прописувалися самотужки. За шість років — з 1992‑го по 1998‑й — влада втратила контроль, і найбільше це відчувалося на виборах. Аж поки у 1998 році міський голова Зіновій Шкутяк не дав розпорядження відновити інформацію. Тоді людей запросили прийти в ЖЕО з будинковою книгою для уточнення паспортних даних і обліку житла, жеки почали вносити корективи, що затягнулося ще на кілька років.
«До речі, колись було так, що мешканці приватного сектору самі писали довідку та просто йшли в жек, щоб завірити, — підсумовує Микола Матіїв. — Зрештою, картотека може дублюватися. Ми можемо один екземпляр віддати, інший тримати в себе й раз на тиждень чи на місяць вносити зміни. Головне, що ми випередили проблему. Тепер, якщо щось піде не так, то точка дотику знайдеться».
