Соціум

Реставрація поспіху не терпить. У Франківську виділили 800 тисяч на кам’яниці кінця XIX – початку XX століть

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Будинки на вулиці Мазепи в Івано-Франківську одягнули в риштування. Місто знайшло кошти, рішенням сесії їх виділили на реставрацію пам’яток архітектури. Перший транш у 800 тисяч піде на реставрацію кількох кам’яниць кінця XIX – початку XX століть, а також на Фортечний провулок.

P60817-112225

Реставрація чи євроремонт?

Ігор Панчишин, архітектор-реставратор, колишній начальник відділу з питань охорони культурної спадщини Івано-Франківська, влаштував для «Репортера» імпровізований огляд пам’яток і привідкрив діагнози кам’яних «пацієнтів».

«Реставрація пам’яток – це наука, а ніхто не хоче до цього звикати, – каже Панчишин. – Вона вимагає збереження автентики. А коли роблять так, аби просто на голову не падало, то це вбивство пам’ятки. Звісно, й першочергові кроки теж треба робити, але краще невеличкими етапами. У відомих історичних містах одну споруду можуть реставрувати постійно – то це роблять, то інше. Але її утримують в стані автентики! Ніхто в Європі не робить євроремонтів. Пам’ятку утримують такою, якою вона була».

Натомість нинішня програма охорони культурної спадщини, яку розпочало місто, розрахована лише на мінімальний ремонт будівель. Йдеться про відновлення фасадів. Але й це обійдеться недешево. Загалом за три роки планують виділити 2,5 млн грн. Поки що сесія міськради прийняла рішення про перший транш – у 800 тисяч.

P60817-112158

Втім, лише один будинок на Мазепи, 5 може потягнути 800 тисяч, а з проектом разом – навіть більше, говорить Ігор Панчишин.

«А ми ж іще не знаємо, що всередині робиться. Заходиш у будинок, а там, виявляється, якісь тріщини, – каже він. – Їх треба дослідити, розібратися – чи це фундамент поганий, чи ще щось трапилося. Можливо, для будинку буде важливішим не стіну білити, а вирішити ґрунтовніші проблеми».

Мирон Джус, директор муніципальної управляючої компанії (МІУК), наголошує, що це все ж не звичайний ремонт для гарного вигляду. Однак відповідальність на себе не бере.

«Це пам’ятки архітектури і ними повинна займатися архітектура, – говорить Джус. – Ми розробили перший проект для Мазепи, 7 і 9. Ремонт даху зробили ще минулого року й підготували до ремонту фасаду. Далі – реставраційні роботи, які проводить архітектура. Якщо потрібно буде замінити мережі, це вже робитиме МІУК – тут справді наша компетенція».

У департаменті архітектури теж обіцяють фаховий підхід. Але коментують ситуацію плутано. Так, за словами начальника відділу охорони культурної спадщини Володимира Ідака, реставруватиме будівельна компанія, яка має відповідні сертифікати на виконання робіт. Однак саму фірму не називає. Мовляв, не володіє інформацію.

«Якщо виникають архітектурні технічні питання, я вирішую їх безпосередньо з виконавцями – там Ігор, там Ярослав, там Любомир. Я з ними спілкуюся, – пояснює Ідак. – Щодо якості робіт – це питання до будівельних фірм. Будівельна фірма на те і має ліцензію, щоб знати, якими матеріалами працювати. Я теж слідкуватиму. Цікавитися якістю мав би також і технічний нагляд від МІУК».

P60817-112141

Фронтова хірургія

Як розповідає Ігор Панчишин, кілька років тому на вулиці Мазепи обстежили всі будинки до № 28: склали акти технічного стану, висновки, чого бракує.

«Ці будинки найміцніші, хоч зовні й обдерті, – каже Панчишин. – Два роки тому ми все прописали до деталей, що треба для кожного. Відтак написали проект – опис втрати первісного вигляду: що добре, а що ні, де які тріщини. Тому з них і почали реставрацію. Залишалося виділити гроші. Зараз щось роблять, і хочеться вірити, що роблять якісно. Хоч я знизу бачу, що розчини не ті, що треба. Вони сірі, значить, там цемент – агресивний матеріал. Він натягує вологу, кришить цеглу, на яку його поклали. І в такі нюанси ніхто не хоче вникати – які обставини, які потрібні матеріали, робити лабораторні дослідження. Це ж не фронтова хірургія, коли рятують життя й не питають. Тут час ще є..

Побілять, поремонтують. Залишається питання скульптури – там інша технологія. Усі деталі потрібно специфічно відчистити. Балкони познімати, дроти забрати. Лише боюся, що за реставрацією стоять політичні амбіції. Наприклад, Фортечний провулок – конче треба зробити до Дня Незалежності! Побілили бігом тими фарбами, які облізуть та ще й потягнуть за собою штукатурку. А в тому кварталі всюди – пам’ятки, тож там навіть за звичайними ремонтними роботами мали б дивитися фахівці».

За словами Ігоря Панчишина, перший реєстр пам’яток Івано-Франківська уклали у 1980-х. Через кілька років усе деталізували – до фонду увійшли 500 пам’яток. Описова інвентаризація зайняла два роки.

«Наголошу, ця інвентаризація була поверхневою, за аналогією з медициною, без слухання пульсу та аналізу крові. Над нею працювали п’ять фахівців, які ходили, фотографували, записували. За той час вже не одна пам’ятка зникла, а на її місці щось збудували. Лише на Галицькій 9-29 цілий квартал знесли. Залишилися – кутовий, той що біля катедри, а з іншого боку – 29-ий. Решту відбудували, як могли. Десь на 70 % вигребли аж до фундаменту, добудували ще поверх. А люди ж думають, що так воно й було».

Та сама історія і на Січових Стрільців, 18. Коли у 2012 році там впало перекриття, то закріпили, що було. Руїну віддали у приватні руки, а за відновлення дозволили добудувати зверху ще один поверх. Та в ході робіт виявилося, що стіни додатковий поверх не витримають. Тому довелося розібрати все – аж до фундаменту.

1387

«Цей будинок запустили ще за Польщі – неправильно експлуатували й ніхто нічого не робив, – розповідає Ігор Панчишин. – Люди ходили на роботу в аварійне приміщення. І коли воно впало, то виявилося, що будинок не витримав перенапруження – від старості. Спочатку хотіли його взагалі знести, бо зрозуміли, що гнилий. Фахівці зі Львова виявили, що проблема в навколишніх будинках. У тому районі знищені колектори і дренажні системи: там збиралася вся вода, фундаменти – гнилі. Почали розбирати слабкі ділянки, тим часом укріпляли те, що під землею. Відводили воду, робили труби, знизу укріпляли бетоном. Мені не подобається, але краще зробити не могли, на жаль».

Панчишин стверджує, що і в навколишніх будинків – справи погані. Зокрема це стосується Січових Стрільців, 16, куди місто теж виділило кошти на відновлення фасаду. Ліва стіна проїзду «сіла» на півметра. Архітектор зазначає, що там значно важливіше все обстежити та зайнятися фундаментом.

Сам собі господар

Будинок на Мазепи, 5 – міцніший від інших і довше простояв. Але і з ним не все просто. Посеред фасаду, як опудало, визирає старий саморобний балкон. І не відомо, чи пощастить його позбутися. Перший поверх радикально відрізняється від решти будинку.

«Дивіться, скільки вікон на першому поверсі – і всі різні, – показує Ігор Панчишин. – В першу чергу, це некрасиво. От чоловік тут зробив хостел – добре діло. Коли він прийшов сюди, ці пластикові вікна вже були. Ми радили йому переробити. Поряд прорізали двері – теж ніхто нікого не питався. Ми писали в проекті, щоб викидати – і балкони незаконні, і бляху – але ж люди воюватимуть за своє не на життя, а на смерть».

Фото Ростислава Шпука
Фото Ростислава Шпука

Володимир Ідак підтверджує, що боротися з самодіяльністю мешканців дуже складно, але все ж потрібно.

«Ми вчепилися в Фортечному провулку до однієї ґаздині, яка зробила дашок над балконом, – розповідає він. – А дашок, хоч і захищає балкон, але дуже потворний. Демонтаж – складна справа, тож, врешті, його просто помалювали та й махнули рукою. Сама процедура потребує кропіткої роботи через інспекції та суди, а ми в першу чергу ставили собі за мету виконати роботи. Але й до демонтажу руки дійдуть, бо це все одно необхідно робити».

Сьогодні в будинку кожен власник квартири – сам собі господар. І є такі будинки, де стіни тримає лише стара коробка.

«Таке сталося на Курбаса, 2, – каже Ігор Панчишин. – Там кілька організацій займали будинок і самотужки поміняли вікна. Виявилося, що колись ставили міцне вікно й сама віконна коробка була конструктивним елементом. Коли проектували стіну, враховували також і віконні коробки. А якщо такі коробки повикидати, то мембрана стінки залишається нічим не заповненою».

P60817-112225

Поміж будинків на Мазепи проблемний – № 11. Там балкони сипляться і не відомо, що всередині. А на Мазепи, 28 – такий будинок, каже Панчишин, що можна у Франківську більш нічого не робити, лиш за нього братися:

«Там дахи, карнизи, металеві деталі, унікальний дах. Невідомо ще, як там крокви стоять. Це питання серйозного лікування».

А до Дня Незалежності на ратуші роблять оглядовий майданчик. Для Панчишина це відчутно болюча тема й він не стримується:

«Поперебивали перекриття, металева конструкція – рама зроблена з надлишком. Та норми не дозволяють там робити майданчик! Як воно архітектурно буде виглядати?! З таким успіхом можна додати ще чотири ліфти, добудувати поверх, втрутитись капітально – добудувати пару веж і все це заліпити склом».

На Чорновола, 28 – багато балконів. Наметовий дах має два види карнизів. Один пас – металевий, спаяний із штампованого металу. Частина металевої луски втрачена, тож її потрібно відновлювати. Лише реставрація одних скульптур, за словами Ігоря Панчишина, потягне всі 150-180 тисяч. Крім того, аттик сиплеться – по всьому периметру. Є відшарування кладки від вертикалі стіни. Тримається лише завдяки якості австрійського розчину, додає архітектор.

chornovola_28

До речі, на Чорновола мешканці самі проявляли ініціативу, хотіли щось робити.

«Якщо складний балкон, який є частиною загальної композиції, то виходить, що тут побілили, а там не побілили. Там доліпили, а там рука атланта перейшла на інший поверх і «це вже не моя власність», – пояснює Ігор Панчишин. – Потрібно робити все разом, а серед сусідів завжди знайдуться один-двоє, які не захочуть цим займатися і їх не вистачить ніколи на весь проект. Відповідно, краще, щоб такі роботи робило місто, а мешканці будинку – долучалися. Та якщо місто береться, воно може диктувати, якими мають бути вікна, конструкції».

У департаменті архітектури стверджують, що реставрацію здійснюють не лише за кошти бюджету. Передбачена і співучасть мешканців. Однак, поки що ані Володимир Ідак, ані Мирон Джус не готові сказати, у скільки це обійдеться жителям будинків.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.