«Ми хочемо, аби кожна річ у вашому гардеробі була витвором мистецтва, а не просто бездушною копією. Ми маємо на меті зробити кожного нашого клієнта унікальним, завдяки створенню художниками малюнків, які є неповторними у цілому світі», – говорять про проект «Рідне» троє франківців – Дмитро Крупка, Олександр Яблончук і Патріція Хофман. Троє студентів в Івано-Франківську намагаються поєднати бізнес і мистецтво…
Гіркий старт
Це сьогодні Дмитро Крупка, засновник проекту «Рідне», зі сміхом розповідає про те, як вирішив взятися за малюнки на одязі. Тоді, каже, було не до сміху. Два роки тому хлопчина спробував свої сили у підприємництві: разом із другом вони замовляли речі в Китаї та продавали їх в Україні. Згодом вирішили, що пора зайнятися чимось серйознішим.
«Я почав думати про свою нішу, шукати цікаву ідею, щоб зайнятися чимось масштабнішим і творчим, – розповідає Дмитро. – Випадково познайомився з дівчиною, яка розповіла, що малює на одязі для себе і друзів. Сказала, що є охочі купувати такі речі».
За годину за столиком у кав’ярні хлопець написав бізнес-план майбутнього проекту. Довго не думаючи, взялися за реалізацію. Перші інвестиції – 145 гривень на фарби плюс 10 футболок – вклав сам Дмитро. Дівчина ж мала створити 10 авторських ескізів і нанести їх на футболки для першого портфоліо. Та цього так і не сталось.
«За два тижні постійних дзвінків я так і не зміг з нею зв’язатись. Вона просто зникла з фарбами й футболками, – каже хлопець. – Був дуже розчарований. Гіркий старт. Але я пообіцяв собі й друзям, що доведу справу до кінця, досягну результату».
Далі були намагання знайти художників серед знайомих і студентів мистецьких факультетів, спроби навчити кількох ентузіастів техніці малювання на тканині, а ще експерименти власними руками. Зрештою, цілком випадково Дмитро познайомився з фотографом Олександром Яблончуком і художницею, яка малює під псевдонімом ПатріціяХофман. Разом працюють уже більше року. Дмитро взяв на себе організаційні питання та рекламу, Олександр – портфоліо, Патріція— створення малюнків.
«Рідне» – це про подарунки своїм рідним: коханим, родичам, друзям, – розповідає Дмитро. —Коли людина його носить, то розуміє, що це створювалося руками художника і дарувалося людиною, яка її любить. Це створює тепло».
Шити треба самим
Одяг з яскравими принтами— ідея не нова. Тому, в «Рідному» кажуть, ставили собі за мету створення виключно унікального продукту через поєднання авторських малюнків і ручної роботи.
«Малюнок створений руками людини – це творча робота. Художник вклав у неї свої почуття, емоції, душу. Це як картина, яку ти можеш носити з собою, це дуже цінно, – каже Дмитро Крупка. – Однак ми ще подумали, що авторських малюнків замало, бо ж одяг – продукт комплексний і має бути якісним у цілому. Тоді постановив собі, що маємо контролювати кожен етап роботи, мусимо самі шити одяг».
Починали з пошуку тканини. Потрібну знайшли в Одесі. Далі було найскладніше – знайти майстрів, які б узялися за пошиття. Намагалися співпрацювати з різними майстернями по Україні. «У нас швачки шиють не те, що хоче замовник, дизайнер, а те, що вони звикли», – скаржиться Дмитро. А вирішення проблеми знайшли в рідному Івано-Франківську. Зараз працюють з місцевим, уже доволі відомим проектом «Bukvica».
Фарби для нанесення малюнків замовляють за кордоном. Що малювати – вирішує художник. «Ідеї з інтернету для ескізів ми не крадемо, – говорить Дмитро. – У нас замовляють подарунки для рідних. Тому кожен може прийти, поговорити з художником, розповісти про вподобання людини, для якої створюється подарунок, і разом продумати ескіз».
Клієнти «Рідного», кажуть юні підприємці, це зазвичай молодь, студенти, які цінують оригінальність та якість.
Від кімнати до арт-будинку
Сьогодні майстерня «Рідне» – кімната у квартирі художниці. Але трійця вже готує до випуску свою першу власну лінію одягу. Обіцяють здивувати незвичними фасонами жіночих футболок та ще більш нетиповими зображеннями на них.
«Ми дуже хочемо, щоб проект «Рідне» переріс у створення арт-будиночка – «Дім Рідне», – каже Дмитро. – Це має бути місце, де створення продукту відбувається від пошиття до купівлі. Дуже хочемо самі взятися за пошиття. Хочемо, щоб покупець міг прийти до нас і побачити весь процес, міг приміряти, вибрати й купити».
