Академічна стежка нелегка. Розібратися у всіх ступенях вищої освіти ще важче. Викладачі доводять необхідність вчитися ґрунтовніше, тоді як сучасний ринок праці вимагає лише практичних навичок, а не теоретичних знань і дипломів.
За законом, бакалавр тепер вважається закінченою вищою освітою. Втім, магістр має кращі шанси на кар’єру.
«Поступати на магістратуру потрібно, адже в майбутньому магістр зможе рости в кар’єрі по вертикалі. Кожна керівна посада має умови щодо вищої освіти. Бакалавр може просуватися тільки по горизонталі», – стверджує Олег Гуцуляк, доцент кафедри філософії, соціології та релігієзнавства ПНУ імені Стефаника.
Звісно, це стосується лише державної роботи, приватники встановлюють свої правила.
Ступеня «спеціаліст» з наступного навчального року вже не буде. Тепер власники наукового звання «спеціаліст» прирівнюються до магістрів. А тих, за новим законом, розділили на два типи: магістри-науковці й магістри-виробничники. Перші навчаються за освітньо-науковою програмою, другі – за освітньо-професійною. Тобто, якщо студент проходив практику на виробництві, якщо планує працювати «в полі», то вибирає виробничу магістратуру. Магістри-науковці зможуть вступати на аспірантуру, працювати з науковими проектами, планувати наукову кар’єру.
Читайте: Навчитись на європейця можна і вдома. Що таке – освіта за кордоном
«Виробничники матимуть більше прикладного навчання, а науковці – більше методології досліджень, обробки даних, теорії експерименту, – каже Максим Карпаш, проректор з науково-педагогічної роботи І ФНТУНГ. – Але у багатьох країнах такого поділу нема. Не думаю, що навчання на цих двох гілках магістратури буде сильно відрізнятися».
Університети запевняють, що жоден рік навчання не пропаде даремно. Зараз бакалавр може вступати навіть на зовсім іншу спеціальність.
«Може й краще, якщо людина після бакалаврату попрацює, зрозуміє потребу в новій освіті та повернеться назад до університету. Це нормальна європейська практика. Можна навіть змінити фах», – говорить Максим Карпаш.
Навіть до нововведень студенти жалілися, що університет не дає практичних навичок і навчання там надто довге. Але йшли на магістратуру, бо «треба вищу освіту». Тепер ентузіазм студентів, напевно, пропаде, особливо це стосується гуманітарних напрямків.
Читайте: Для понад третини українців освіта на заході – спроба залишитись на ПМЖ
«Досі на магістратуру вступало приблизно 70 % бакалаврів. Цього навчального року,
скоріш за все, буде менше, бо вважатимуть, що досить і бакалавра. Особливо платники, які вирішать зекономити гроші за навчання», – каже Олег Гуцуляк.
«На нашій кафедрі на магістратуру вступає майже 90 % бакалаврів. Зокрема, іноземні студенти – майже всі, у них немає такого поняття як бакалавр», – говорить Ярослав Якимечко, доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ ІФНТУНГ.
Магістр має право викладати, але лише в навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (тобто у коледжах і училищах), а також у школі. В університетах можна викладати лише після закінчення аспірантури і захисту кандидатської. Також при навчанні в аспірантурі передбачена практика викладання – 120 годин. Після закінчення чотирьох років навчання (п’яти для заочників) аспірант отримує звання доктора філософії (доктора мистецтв у творчих спеціальностях). Вони замінять кандидатів наук.
Після захисту докторської роботи присвоюється звання доктора наук. Аспірантура на заочній формі називається «без відриву від виробництва». Аспірант працює на своїй роботі, їздить на сесії та звітується щодо написання дисертації.
Читайте: Університет короля Данила обіцяє безкоштовне навчання та знижки
Аспірантура денної форми передбачає звільнення з попереднього місця роботи або переведення на півставки. Місце роботи у трудовій книжці – відділ аспірантури вишу.
Також можна бути здобувачем наукового ступеня. За фактом це та сама аспірантура, лише здобувачі можуть не ходити на пари і не здають вступні іспити, але складають сесію і пишуть дисертацію. Донедавна здобувачем можна було бути безоплатно, що приваблювало молодих науковців. Тепер здобувач платить вишу такі ж гроші, як аспірант.
Доктору світить одне майбутнє: викладати в університеті, працювати над науковим проектом і готувати докторську дисертацію. Звання доктора наук не дає відчутних привілеїв на звичайній роботі. У державній установі науковцю доплачують за нього 350 грн.
В Україні тільки починають діяти програми постдоків. Тобто, коли після закінчення аспірантури доктор продовжує працювати над науковим проектом в інших вишах чи науково-дослідних установах, часто іноземних. За кордоном постдокторантура – це підвищення кваліфікації науковця, де він 4-5 років працює над проектом, має публікації та місце у штаті. Оплачується робота з фонду університету або з гранту на проект.
Читайте: Які українські університети найкращі? Оприлюднили рейтинг ТОП-200
Точки зору щодо значення диплома на робочому місці різняться на державній і на приватній роботі. Держава заохочує наймати магістрів.
«На державну службу бакалаврів беруть лише не на керівні посади, на керівні – обов’язково закінчена магістратура, – каже Богдан Галіщук, начальник відділу в обласному управлінні державного казначейства. – Наприклад, у нас, незалежно від посади, потрібно пройти конкурсний відбір – інтернет-тестування. Це питання на знання законів про корупцію, про держслужбу, ситуативні тести. Після набрання відповідної кількості балів відбувається співбесіда».
А от приватнику неважливо, скільки й де вчився випускник, головне – професійні навички.
«ІТ-компанії переважно працюють на американські чи європейські фірми. Щоб потрапити на роботу, потрібно пройти тести і показати знання, – говорить Мирослав Данилюк, QA-тестер ІТ-компанії OSF Global Services. – Потім треба пройти стажування й лише тоді працівника беруть на роботу. Диплом при цьому значення не має, можна закінчити навіть коледж. Але, як правило, в таких компаніях щороку треба підвищувати рівень професійних навичок і знання англійської, знову здавати тести. В українських фірмах вимагають диплом про вищу освіту, хоча чи бакалавр, чи магістр – значення не має. Головне – щоб був добрий спеціаліст».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.