В Україні охочих здобути освіту за кордоном щороку більшає. Хтось вважає, що отримає якісніші знання. Когось приваблюють навчальні програми, можливість пожити у Європі, розширити світогляд, покращити іноземну мову. Більшість сподівається, що це потім допоможе знайти там же пристойну роботу.
Однак далеко не всі знають, що диплом єврозразка можна отримати і в Україні, пише “Репортер”.
Два дипломи
Протягом останніх трьох років 138 студентів Прикарпатського національного університету імені Стефаника (ПНУ) отримали дипломи магістрів європейського зразка. Це стало можливим завдяки програмі подвійних дипломів. Її суть у тому, що студент може водночас вчитись і в європейському, і в українському ВНЗ за інтегрованими навчальними планами.
«Тобто людина, яка вступає до нас у магістратуру, може паралельно навчатись у партнерському виші, – пояснює проректор з науково-педагогічної роботи ПНУ Сергій Шарин. – Для такого студента ми розробляємо індивідуальний графік, узгоджуємо навчальні плани з партнерами. Наразі ПНУ уклав 12 угод із державними вишами Польщі. Також ведуться перемовини з університетами Литви і Словаччини».
Найдовше ПНУ співпрацює з Варшавським університетом – з 2000 року. Отримати диплом магістра єврозразка там можуть студенти спеціальності «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». А от у гірничо-металургійній академії імені Сташіця (Краків) прикарпатські студенти з 2012 року закінчують магістратуру за спеціальностями «інформатика в управлінні» та «прикладна математика».
Наразі у польських вишах навчаються 56 студентів ПНУ. Найбільше – 18 – у Педагогічному університеті імені Комісії Національної Едукації у Кракові. Спеціальність – початкова освіта. У Жешувському університеті вчиться 16 студентів: по п’ять на прикладній математиці й фізиці, ще шестеро – філософія.
«Для всіх студентів, які потрапили у програму подвійних дипломів, навчання за кордоном є безкоштовним, – говорить проректор Сергій Шарин. – Крім того, вони отримують два різні, хоч і суміжні, дипломи. Наприклад, якщо в нас випускник закінчує навчання з дипломом магістра математики, то у Жешувському університеті його спеціальністю буде – прикладна математика».
Аби потрапити до програми подвійних дипломів, треба після закінчення бакалаврату заповнити в деканаті спеціальну заявку. Потім скласти вступні іспити та пройти співбесіду в партнерському виші. Ну а далі – два роки навчання в магістратурі.
Комп’ютери в коридорах
До співбесіди у Педагогічному університеті імені Комісії Національної Едукації Тарас Паска готувався кілька місяців. Ходив на курси польської, перекладав свій диплом бакалавра.
«На співбесіді поляків цікавили не так наші знання, як мотивація навчання в їхньому університеті, – розповідає Тарас. – Звісно, основне – це перспектива працевлаштування у будь-якій країні ЄС. Тоді ще не підписали угоду про безвізовий режим, а нам відкривали навчальні візи, з якими ми могли вільно подорожувати Європою».
Співбесіду Тарас пройшов успішно, а далі було навчання, яке, зізнається, дуже відрізняється від того, що у Франківську. Усе інше: програми, методика, система оцінювання.
«Ми не просто сиділи на лекціях і слухали викладачів, – пригадує Тарас Паска. – Нас ділили на групи і вчили працювати в команді. Потім разом з викладачами ми шукали правильні відповіді на ті чи інші питання. Також був дуже цікавий предмет – аntropologia kulturowa: ми ходили по Кракову й вивчали його архітектуру. Та найбільше, напевно, вразила повальна комп’ютеризація. Там комп’ютери у виші стоять навіть в коридорах! Можна будь-коли скористатися вільним доступом до інтернету, принтером, ксероксом тощо».
Магістратура за програмою подвійних дипломів десь подібна на заочне навчання. Студенти 2-3 рази за семестр їдуть до Польщі на короткі сесії, там слухають лекції, складають іспити, роблять власні проекти. Паралельно пишуть дві магістерські роботи – одну для українського вишу, одну – для польського.
«Магістерські роботи ми здавали за два тижні до захисту. А захищалися трохи незвично, – розповідає Тарас Паска. – Комісія цікавилася не лише самою роботою – ганяли по всіх дисциплінах, які проходили під час навчання».
Нині Тарас отримав два дипломи магістра: польський за спеціальністю «початкова освіта» і диплом ПНУ – «соціальна педагогіка та практична психологія». Тепер, каже, хоче залишитися працювати у Прикарпатському університеті, читати лекції, ділитися досвідом.
Було б бажання
Програма подвійних дипломів – далеко не єдина можливість для українців здобути вищу освіту за кордоном. Є чимало інших варіантів, крім того, багато європейських університетів навіть пропонують гранти та стипендії.
Наприклад, програма німецької служби академічних обмінів, більш відома як DAAD, пропонує випускникам вишів стипендії від 650 до 750 євро на місяць. Однак, аби стати її учасником, треба як мінімум вільно володіти німецькою та англійською. Знання майбутній студент мусить підтвердити за допомогою спеціальних мовних тестів.
Відомою стипендіальною програмою у Франції є Eiffel excellence grants. Важлива умова – закінчена вища освіта. Програма передбачає два види стипендій. Для навчання у магістратурі надається щомісячна стипендія – 1181 євро.
Та чи не найбільш популярною нині є програма ЄС – Еразмус+. Це короткострокове навчання (3-12 місяців) українських бакалаврів, магістрів, аспірантів та докторантів у європейських вишах. Також Еразмус+ пропонує стажування для викладачів і працівників вишів – від одного тижня до двох місяців.
За бажанням знайти умови усіх цих програм і подати заявку зовсім не складно. Але там справді дуже ціниться мотивація та вміння її сформулювати…
Що далі? На жаль, в Україні немає статистики, скільки студентів після навчання у Європі повертається додому. Студентську міграцію просто не моніторять. Але представники фірм, які відправляють юних українців до європейських вишів, розмову з їхніми батьками зазвичай починають з фрази: «Мусите розуміти одразу: скоріш за все, ваша дитина звідти вже не повернеться, хіба приїжджатиме у відпустку».\
