Старосалтівська селищна рада першою на Харківщині вирішила об’єднати довкола себе навколишні села.
Попри те, що розпочати процес децентралізації було доволі складно, нині в громаді про це не шкодують. Навіть навпаки – хваляться здобутками, пише Репортер.
Чистота у пріоритеті
Знайомство зі Старим Салтовом розпочинається з пишних краєвидів, які відкриваються з пагорба при в’їзді до селища. Унікальності цьому місцю додає так зване «Печенізьке море», а ще – дубовий ліс, що розділяє селище на дві частини.
Не так давно перше враження ще могли зіпсувати гори сміття на околицях Старого Салтова, але зараз його не побачиш.
«Коли я став головою, то в першу чергу хотів навести порядок по селах, – розповідає очільник громади Едуард Коновалов. – Але на той час в комунальному господарстві не було жодного робочого трактора. Допомогли місцеві підприємці. Разом з ними ми вивезли з околиць Старого Салтова 150 вантажівок сміття. А трохи пізніше написали проєкт і отримали від Державного фонду регіонального розвитку три трактори і два причепи. Зараз купили два сміттєвози, поставили контейнери, сміття вивозимо регулярно. До об’єднання люди просто скидали відходи за межами села».
Acoustic UA: як у Харкові людей з вадами зору вчать на операторів кол-центрів
Новою технікою в господарстві хвалиться і керівник КП «Салтів водоканал» Микола Дегтярьов. Каже, коли прийшов працювати на підприємство у 2016 році, там був розвал.
«Щоб ви розуміли, у нас був один трактор-екскаватор «Борекс», трактор Т-40 з причепом – ветеран 1987 року, і неробочий ЮМС, – показує Дегтярьов на техніку, яка, ніби експонати в музеї, стоїть на подвір’ї. – У 2017 році ми отримали перший сміттєвоз, а потім і сміттєвоз бокової загрузки та асенізаційний автомобіль. Скоро запускаємо брикетну лінію, яку купили в рамках програми DOBRE за підтримки USAID».
За словами Миколи Дегтярьова, «Салтів водоканал» обслуговує три населені пункти: Старий Салтів, а також села Хотімля та Молодова.
«Ми подаєм воду, вивозимо тверді й рідкі побутові відходи, – розповідає пан Микола. – Загалом проблем як таких немає, але от коронавірус нас трохи підкосив. Люди зрозуміли буквально, що можна не платити за комунальні, й тепер мають борги. Проплати наразі – лише 20-25 %».
Та загалом на бюджет громади пандемія не вплинула, переконує голова ОТГ Едуард Коновалов. А все завдяки фермерам, які не припиняли платити податки під час карантину.
Аби людям зручно
«На початках проблем було багато, – розповідає Едуард Коновалов, проводячи екскурсію селищною радою. – Ми не знали елементарного. Наприклад, як оформити документи, аби взяти на баланс заклади освіти, культури, медзаклади. Не знали, як платити зарплату. Але до нас приїжджали юристи з області, консультували, і ми якось викарабкались. Зараз усе набагато простіше».
До більшого приміщення апарат селищної ради переїхав минулого року. Там же для зручності мешканців розмістили ЦНАП, поліцію та медичну амбулаторію.
Будівлю колишньої лікарні відреставрували за інфраструктурну субвенцію. А меблі, обладнання для ЦНАПу та іншу техніку придбали завдяки підтримці Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та програмі «U-LEAD з Європою».
«Наразі ми надаємо 40 послуг, але на найближчій сесії будемо затверджувати новий, ширший перелік, – розповідає керівниця ЦНАПу Марина Нагорна. – Допомагаємо оформляти субсидію та іншу соціальну допомогу. Приймаємо у наших жителів усі потрібні документи та передаємо їх у райцентр».
Серед переваг ЦНАПу й те, що там є дитячий куточок, для молодих мам це дуже зручно. Прийшла якусь довідку отримати – і дитині не нудно.
Також при Центрі працює «Мобільний офіс», який обслуговує мешканців з інвалідністю та людей похилого віку. Там є ноутбук, кольоровий принтер, сканер, портативний зчитувач ID-карток – тобто, все, що треба.
«Під час пандемії мобільний офіс також став у пригоді, – каже Марина Нагорна. – У селищній раді ми організовували благодійну акцію «Залишайся вдома – збережи здоров’я». Спонсори допомогли зібрати продуктові набори для людей, які цього потребували, а ми їх розвозили».
Вирішує молодь
У коридорі зустрічаємо начальника загального відділу Старосалтівської селищної ради Костянтина Гордієнка. Він щось малює на стенді, що висить на стіні.
«Це дорожня карта впровадження бюджету участі, – пояснює чоловік. – Завдяки нашим партнерам з програми DOBRE ми отримали стенд візуалізації річного циклу бюджету участі. Тут кожен житель громади може відслідковувати, на якому етапі реалізація того чи іншого проєкту».
Бюджет участі у Старосалтівській громаді запровадили у 2018 році, тоді на реалізацію громадських проєктів виділили 300 000 грн. Наступного року суму збільшили до пів мільйона, а цьогоріч – 700 000 грн. Планують дійти до мільйона.
«Цього року фінансування отримали 15 проєктів. Один уже реалізували – в селі Зарічне встановили майданчик для спорту й дискотек, – розповідає Костянтин Гордієнко. – В нас усі проєкти – до 50 000. І, звісно, вони мають відповідати нашій стратегії та не повинні дублюватись».
За його словами, перші два роки проголосувати за Бюджет участі можна було як на папері, так і за допомогою електронних носіїв. Цьогоріч від паперу вже відмовились, та й молодим людям так зручніше.
«Взагалі, молодь у нас дуже активна, – каже заступник голови Старосалтівської селищної ради Анатолій Бурменко. – Є навіть дві молодіжні ради – при селищній раді й при селищному голові. Недавно вони реалізували мініпроєкт у рамках програми DOBRE – облаштували зону відпочинку біля Старосалтівської школи. Також брали участь в організації фестивалю «Салтів фест» та реалізовували молодіжний проєкт «Джинс паті». Зараз працюють над програмою підтримки молоді».
Також у громаді нині розробляють стратегію розвитку освіти. За словами консультанта програми DOBRE Інни Білик, працювати над нею почали ще минулого року, але через карантин робота змістилася в часі.
«У стратегії буде реалізована ідея – освіта впродовж життя. Тобто вона буде охоплювати усіх мешканців громади, – розповіла Інна Білик. – Наразі ми проводимо SWOT-аналіз потреб і побажань мешканців, за результатами якого будуть визначені стратегічні цілі й заходи, необхідні для їх реалізації. Сьогодні бачимо, що у громаді реалізується дуже хороший підхід управління на основі партисипації, тобто максимального залучення мешканців громади. А для ефективної стратегії розвитку це неабияк важливо».
Авторка: Ірина Гаврилюк
Матеріал опублікований в рамках проєкту «СВОЇ», який виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Контент є виключною відповідальністю газети «Репортер» і не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.