Газета Соціум

Франківськ міняють мешканці. Як покращити свій мікрорайон і чого бракує місту

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
На перший погляд консервативний Івано-Франківськ швидко змінюється. мешканці

«Репортер» поспілкувався з урбаністками, кураторками платформи MetaLab Анною Пашинською та Анною Добровою про те, яким має бути місто, мешканці якого живуть комфортно.

– Які переваги має Франківськ?

Анна Пашинська: Він невеликий, компактний, зручний у пересуванні різними видами транспорту, рельєф класно підходить для велосипеда. Тут є тісні зв’язки між громадськістю, як кажуть, усі одне одного знають. Через невеликий масштаб, якщо реалізовуєш якийсь великий проєкт, він стає важливим практично для всіх.

– Чи можна його порівняти з якимось європейським містом?

Анна Доброва: З точки зору планування й розташування, він схожий до Базеля чи Інсбрука. Вони теж біля гір, але гори – не єдина причина, чому люди туди їдуть. Там багато культури, мистецтва, різних подій. Тож у Франківська є потенціал розвиватись у різні боки, а не тільки як «Ворота Карпат».

Анна Пашинська
– А які недоліки з точки зору урбаністики?

А. П.: Багато недоліків – національного масштабу. Це рівень освіти, який впливає на інтелектуальний ресурс, тобто на те, що можна реалізувати. Інфраструктура не найкраща. Один з гучних трендів – забудова. Наше місто разом зі Львовом та Києвом входить у топ три з кількості квадратних метрів нового житла на одиницю населення. Через велику конкуренцію виходить гонитва за дешевим метром і за здешевленням підходів у будівництві. Це не завжди добре впливає на місто в цілому.

Читайте: Скільки коштує комфорт. Як нині у Франківську звільнитись від централізованого опалення

Також треба більше розвивати публічний транспорт. Я живу тут п’ять років, раніше заторів майже не було, а тепер Франківськ стоїть майже цілободово.

А. Д.: Одна з головних проблем – велика централізація. Усе зосереджене навколо історичного центру, а на периферії розвиток монофункціональний – в бік житла. Бракує культурних та інфраструктурних змін не в центрі міста.

– Що потрібно мікрорайону, аби він був комфортним для життя?

А. Д.: У Франківську немає адміністративного поділу на мікрорайони. Коли він є, це теж не ідеально, але так легше розвивати місто.

Публічні простори у нас розвиваються, якщо є зацікавлений забудовник, активний депутат, спільнота, що потребувала змін, або в міста вистачило часу звернути увагу на проблему. Це дуже точкові зміни – загального бачення нема. Навіть велоінфраструктура – її початок вже є, але нема глобальної картини.

Анна Доброва

А. П.: Головне завдання – максимально диверсифікувати можливості людини різного віку, статі у тому районі. Йдеться про всі сфери життя: житло, робота, відпочинок. Також важливо, щоб у цей процес залучалися різні гравці, тому треба створювати привабливі умови для різної діяльності. Наприклад, якщо не вистачає економіки, створюють добрі економічні умови в певному районі, якщо дозвілля чи освіти, їх субсидіююють на різних рівнях. Для цього треба мати стратегію, інтуїтивно робити не вийде.

– Як мешканці можуть самостійно покращувати свій район?

А. П.: Активні мешканці, які пишуть проєкти, подаються на гранти, комунікують зі своїми депутатами, мають найбільше шансів щось змінити. Треба усвідомити, що місто і район – це власність людей. Методи є завжди. Починаючи з толоки і закінчуючи якимись ідеями для свого двору чи більшим проєктом для району.

А. Д.: Франківці взагалі доволі активні. Ми робимо проєкт «Зелена мапа Франківська», за запитом від мерії, збираємо дані по всіх публічних просторах, парках і зелених місцях міста. То вже зрозуміли, що у багатьох цих зон є своя спільнота, яка піклується про неї, активно захищає своє право на простір. Зараз час міста включатися в ці процеси.

– Зелених зон у нас достатньо?

А. П.: Їх бракує навіть за статистикою. Зараз дуже важливо «зарезервувати» навіть наявні, бо деякі з них виглядають як пустирі та є привабливими для будівництва. Для нас важливо прокомунікувати, що це зелена зона, яка має важливу функцію – легенів міста. У майбутньому вона може стати місцем для якоїсь спільноти. Не обов’язково робити там Діснейленд, це може бути просто зелена галявина.

– Чи сильно змінилося місто за останні 3-5 років?

А. П.: Для мене була цікавою зміна у свідомості. Люди почали проявляти активну позицію, брати відповідальність у свої руки. Наприклад, коли лише з’явився Urban Space 100 й відкрили грантову програму, заявок було дуже мало, вони були слабкі. Люди не уявляли, що хтось їм може допомогти. Тепер франківці більше розуміють свої права.

Читайте: У Франківську вчаться робити з мотлоху шедеври – і то непогано виходить (ФОТО)

А. Д: Місто вже активніше підтримує ініціативи. А найяскравіший приклад – Promprylad.Renovation, особливо його наповнення. Це показник того, що малі бізнеси чи ініціативи розвиваються. Хоча 4-5 років тому було питання, чим саме його наповнити.

– Чи змінить пандемія основні тренди розвитку Франківська?

А. П.: Карантин підсилив дуже багато трендів. Наприклад, діджиталізація – усе через інтернет. Постало багато питань: наскільки мешканці можуть згрупуватися і протидіяти проблемам, чи довіряють уряду, наскільки міста зручні й чи достатньо там публічних просторів. А ще – наскільки місто може повернутися до життєздатного стану після травм. Я родом із Кам’янця-Подільського і спостерігала кілька криз у цих двох містах. У моєму місті це все тривало довше, люди казали: «немає грошей, що робити?». У Франківську все швидше: спочатку зона турбулентності, а потім – «тепер ми будемо робити так».

А. Д.: Також пандемія показала важливість розвитку публічних просторів, до того ж, не лише в рамках кафе і ресторанів. В умовах пандемії Франківськ показав добру згуртованість населення, яке одразу зрозуміло ризики для бізнесу чи медицини, і почало знаходити якісь рішення. Наприклад, кризовий фонд «Теплого міста», який об’єднав багато інших фондів, і різні активісти, які допомагали літнім людям.

– Над чим зараз працює MetaLab?

А. Д.: Раніше ми займалися розвит­ком MetaLab як інституції. Наша голов­на мета була розбудувати спільноту однодумців, які будуть разом розвивати місто, було багато освітніх програм. Зараз сфокусувалися на своїй роботі. Крім «Зеленої мапи», є багато проєктів, які стосуються публічних просторів. Працюємо над основним великим проєктом – це Promprylad.Renovation.

Читайте: Архітектура, музика, танці. “Сеанс міського сканування” завершиться лекціями і концертами

А. П.: А ще займаємося предметним дизайном і розвиваємо майстерню на Promprylad.Renovation. Ми сфокусувалися на предметах, що впливають на культуру поведінки: смітники для сортування сміття, елементи для просторів у постпандемічний період, як «ніжка» для дверей, якою можна їх відкривати без контакту руками.

А. Д.: Також ми співкуруємо Тбілісь­ке архітектурне бієнале, яке пройде онлайн через пандемію у жовтні-листопаді 2020.

А. П.: В умовах пандемії створять локальні осередки у різних містах, один – у нас. Тут буде павільйон, де транслюватиметься бієнале, будуть невеликі локальні події, мистецькі інсталяції. А от «Сеанс міського сканування» відбувається раз на два роки, тому він запланований на наступний рік.

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Comments are closed.