На перший погляд консервативний Івано-Франківськ швидко змінюється. мешканці
«Репортер» поспілкувався з урбаністками, кураторками платформи MetaLab Анною Пашинською та Анною Добровою про те, яким має бути місто, мешканці якого живуть комфортно.
– Які переваги має Франківськ?
Анна Пашинська: Він невеликий, компактний, зручний у пересуванні різними видами транспорту, рельєф класно підходить для велосипеда. Тут є тісні зв’язки між громадськістю, як кажуть, усі одне одного знають. Через невеликий масштаб, якщо реалізовуєш якийсь великий проєкт, він стає важливим практично для всіх.
– Чи можна його порівняти з якимось європейським містом?
Анна Доброва: З точки зору планування й розташування, він схожий до Базеля чи Інсбрука. Вони теж біля гір, але гори – не єдина причина, чому люди туди їдуть. Там багато культури, мистецтва, різних подій. Тож у Франківська є потенціал розвиватись у різні боки, а не тільки як «Ворота Карпат».
– А які недоліки з точки зору урбаністики?
А. П.: Багато недоліків – національного масштабу. Це рівень освіти, який впливає на інтелектуальний ресурс, тобто на те, що можна реалізувати. Інфраструктура не найкраща. Один з гучних трендів – забудова. Наше місто разом зі Львовом та Києвом входить у топ три з кількості квадратних метрів нового житла на одиницю населення. Через велику конкуренцію виходить гонитва за дешевим метром і за здешевленням підходів у будівництві. Це не завжди добре впливає на місто в цілому.
Читайте: Скільки коштує комфорт. Як нині у Франківську звільнитись від централізованого опалення
Також треба більше розвивати публічний транспорт. Я живу тут п’ять років, раніше заторів майже не було, а тепер Франківськ стоїть майже цілободово.
А. Д.: Одна з головних проблем – велика централізація. Усе зосереджене навколо історичного центру, а на периферії розвиток монофункціональний – в бік житла. Бракує культурних та інфраструктурних змін не в центрі міста.
– Що потрібно мікрорайону, аби він був комфортним для життя?
А. Д.: У Франківську немає адміністративного поділу на мікрорайони. Коли він є, це теж не ідеально, але так легше розвивати місто.
Публічні простори у нас розвиваються, якщо є зацікавлений забудовник, активний депутат, спільнота, що потребувала змін, або в міста вистачило часу звернути увагу на проблему. Це дуже точкові зміни – загального бачення нема. Навіть велоінфраструктура – її початок вже є, але нема глобальної картини.
А. П.: Головне завдання – максимально диверсифікувати можливості людини різного віку, статі у тому районі. Йдеться про всі сфери життя: житло, робота, відпочинок. Також важливо, щоб у цей процес залучалися різні гравці, тому треба створювати привабливі умови для різної діяльності. Наприклад, якщо не вистачає економіки, створюють добрі економічні умови в певному районі, якщо дозвілля чи освіти, їх субсидіююють на різних рівнях. Для цього треба мати стратегію, інтуїтивно робити не вийде.
– Як мешканці можуть самостійно покращувати свій район?
А. П.: Активні мешканці, які пишуть проєкти, подаються на гранти, комунікують зі своїми депутатами, мають найбільше шансів щось змінити. Треба усвідомити, що місто і район – це власність людей. Методи є завжди. Починаючи з толоки і закінчуючи якимись ідеями для свого двору чи більшим проєктом для району.
А. Д.: Франківці взагалі доволі активні. Ми робимо проєкт «Зелена мапа Франківська», за запитом від мерії, збираємо дані по всіх публічних просторах, парках і зелених місцях міста. То вже зрозуміли, що у багатьох цих зон є своя спільнота, яка піклується про неї, активно захищає своє право на простір. Зараз час міста включатися в ці процеси.
– Зелених зон у нас достатньо?
А. П.: Їх бракує навіть за статистикою. Зараз дуже важливо «зарезервувати» навіть наявні, бо деякі з них виглядають як пустирі та є привабливими для будівництва. Для нас важливо прокомунікувати, що це зелена зона, яка має важливу функцію – легенів міста. У майбутньому вона може стати місцем для якоїсь спільноти. Не обов’язково робити там Діснейленд, це може бути просто зелена галявина.
– Чи сильно змінилося місто за останні 3-5 років?
А. П.: Для мене була цікавою зміна у свідомості. Люди почали проявляти активну позицію, брати відповідальність у свої руки. Наприклад, коли лише з’явився Urban Space 100 й відкрили грантову програму, заявок було дуже мало, вони були слабкі. Люди не уявляли, що хтось їм може допомогти. Тепер франківці більше розуміють свої права.
Читайте: У Франківську вчаться робити з мотлоху шедеври – і то непогано виходить (ФОТО)
А. Д: Місто вже активніше підтримує ініціативи. А найяскравіший приклад – Promprylad.Renovation, особливо його наповнення. Це показник того, що малі бізнеси чи ініціативи розвиваються. Хоча 4-5 років тому було питання, чим саме його наповнити.
– Чи змінить пандемія основні тренди розвитку Франківська?
А. П.: Карантин підсилив дуже багато трендів. Наприклад, діджиталізація – усе через інтернет. Постало багато питань: наскільки мешканці можуть згрупуватися і протидіяти проблемам, чи довіряють уряду, наскільки міста зручні й чи достатньо там публічних просторів. А ще – наскільки місто може повернутися до життєздатного стану після травм. Я родом із Кам’янця-Подільського і спостерігала кілька криз у цих двох містах. У моєму місті це все тривало довше, люди казали: «немає грошей, що робити?». У Франківську все швидше: спочатку зона турбулентності, а потім – «тепер ми будемо робити так».
А. Д.: Також пандемія показала важливість розвитку публічних просторів, до того ж, не лише в рамках кафе і ресторанів. В умовах пандемії Франківськ показав добру згуртованість населення, яке одразу зрозуміло ризики для бізнесу чи медицини, і почало знаходити якісь рішення. Наприклад, кризовий фонд «Теплого міста», який об’єднав багато інших фондів, і різні активісти, які допомагали літнім людям.
– Над чим зараз працює MetaLab?
А. Д.: Раніше ми займалися розвитком MetaLab як інституції. Наша головна мета була розбудувати спільноту однодумців, які будуть разом розвивати місто, було багато освітніх програм. Зараз сфокусувалися на своїй роботі. Крім «Зеленої мапи», є багато проєктів, які стосуються публічних просторів. Працюємо над основним великим проєктом – це Promprylad.Renovation.
Читайте: Архітектура, музика, танці. “Сеанс міського сканування” завершиться лекціями і концертами
А. П.: А ще займаємося предметним дизайном і розвиваємо майстерню на Promprylad.Renovation. Ми сфокусувалися на предметах, що впливають на культуру поведінки: смітники для сортування сміття, елементи для просторів у постпандемічний період, як «ніжка» для дверей, якою можна їх відкривати без контакту руками.
А. Д.: Також ми співкуруємо Тбіліське архітектурне бієнале, яке пройде онлайн через пандемію у жовтні-листопаді 2020.
А. П.: В умовах пандемії створять локальні осередки у різних містах, один – у нас. Тут буде павільйон, де транслюватиметься бієнале, будуть невеликі локальні події, мистецькі інсталяції. А от «Сеанс міського сканування» відбувається раз на два роки, тому він запланований на наступний рік.
Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Comments are closed.