Днями франківський медуніверситет отримав апарат для виявлення вад слуху в новонароджених. Гроші на нього зібрали ініціативні підприємці, коли дізналися, що Прикарпаття – єдине в Україні, де такого приладу немає.
Аби всі діти отримали шанс чути, потрібно було 8000 євро, пише Репортер.
Шанс на якісне життя
Професор кафедри отоларингології та офтальмології Івано-Франківського національного медичного університету Василь Попович розповідає, що раніше на Прикарпатті слух новонародженим перевіряли малоінформативними методами. Наприклад, коло вуха дитини чимось клацають – якщо маля добре чує, то кліпає очима.
«Такий метод дуже приблизний. Глухоту так діагностувати ще можна, а ваду слуху – вже ні, – говорить Попович. – На це здатний лише апарат для визначення отоакустичної емісії, якого у нас не було. Хоча Франківськ – лідер в Україні із слухомовної реабілітації. П’ять років тому ми організували перший в державі реабілітаційний центр, а раннього виявлення не мали».
Раніше такий прилад був лише у приватному центрі «Медекс», що поряд з іншими медзакладами міста є клінічною базою кафедри отоларингології, розповідає професор. Якщо у новонародженого була підозра на вади слуху, спеціалісти приходили у пологовий та проводили апаратне обстеження. Втім, нині через карантин ця практика припинилась.
Тепер подарований благодійниками апарат для визначення отоакустичної емісії передадуть обласному пологовому і скринінг на місці проводитимуть новонародженим безкоштовно.
Читайте: Вірус, повінь, Миколай. Франківські мальтійці завжди напоготові (ФОТО)
«Волонтерський рух сьогодні звично скерований на порятунок життя, коли, наприклад, збирають гроші на операцію дитині з онкологією. Завдяки діагностиці у немовлят ми зможемо провести ранню реабілітацію слуху, й дитина повноцінно ходитиме до садка і школи, як інші діти, не обмежуватиметься мовою жестів. Хіба це не порятунок життя – емоційного, психологічного, соціального? – говорить Василь Попович. – Такий прилад має бути у кожному місті, де народжуються діти. Для області це – крапля в морі. Якщо у нас є два пологових, то він як мінімум має бути в кожному».
За його словами, важливо, щоб батьки отримали інформацію про вади слуху в маляти одразу після народження, а далі продовжили обстеження.
«Приблизно п’ять новонароджених на 1000 пологів мають проблеми зі слухом. З точки зору великої статистики, це, може, й мало, а для окремої сім’ї – багато. Якщо дитині вчасно діагностувати ваду слуху, то, можна сказати, їй пощастило, – пояснює Василь Попович. – Слух можна повернути. Дітям зі зниженим слухом робимо протезування слуховим апаратом. А дітям, які народилися абсолютно глухими, хірургічно вставляють електронний пристрій, який замінює вухо – кохлеарний імплант».
Важливо не пропустити
«Часто батьки немовляти не скаржаться на те, що дитина не чує. Головна скарга – що у півтора роки дитина не говорить взагалі. І батькам кажуть: не переживайте, після трьох заговорить одразу реченнями. Так батьки втрачають час, а до профільного спеціаліста не доходять, – розповідає доцентка кафедри терапії та сімейної медицини медуніверситету Іванна Кошель. – Батькам складно спіймати той момент, коли вже видається дивним, що дитина не повертається на голос. Інша справа, коли дитина реагувала на голос і перестала. Відповідно такі діти часто потрапляють не до профільного спеціаліста – лора, а до психологів. Бо якщо дитина в рік не говорить хоча б кілька слів, то їй скоріше поставлять затримку психоемоційного розвитку, аутизм».
Вартість операції з відновлення слуху – близько 30 тис євро. Нині вона безкоштовна, але для цього треба стати на чергу. І завдяки апарату та вчасній діагностиці проблеми з’являється шанс не втратити час і поставити дитину на чергу на кохлеарний імплант.
«Перевагу в черзі матиме та дитина, якій рік чи півтора, а не та, якій три, бо ефект буде різним. Дивляться і на психологічний розвиток, який з віком втрачається, якщо дитина не чує. Сьогодні, до речі, через піврічний карантин не було активних звернень і склалася унікальна ситуація, коли є надлишок імплантів», – каже Кошель.
Читайте: Як в Обертині працює єдиний на Прикарпатті будинок для сиріт з інвалідністю (ФОТО)
За словами доцентки, і кохлеарна імплантація, і слухові апарати є ефективними до трьох років, аби дитина не відставала у розвитку від однолітків. Оптимально ж провести відновлення слуху – до півтора року.
«Окрім всього, слухова реабілітація – це дуже неприємні відчуття, коли ти не чув, а потім тобі все увімкнули, – говорить Іванна Кошель. – Уявіть, дитина ще в утробі матері починає слухати шум плаценти і продовжує слухати довколишній світ увесь перший рік життя. Це колосальне тренування, в результаті якого діти починають лепетати, агукати, і як результат – вимовляти слова, а потім речення. Якщо ж дитина до трьох років це все пропустила, то говорити вона вже не буде».
Іванна Кошель радить батькам обов’язково до року перевірити слух дитини у лора, аби точно виключити вади. Батьків має насторожити, якщо дитина не реагує на раптові голосні звуки, відсутність лепетання. Агукати може й глуха дитина, бо це відбувається більш несвідомо, додає Кошель. Але до року повинна говорити звичні склади – «ма», «ба», «та».
Очікується, що діагностику слуху в новонароджених розпочнуть в ОПЦ з жовтня.
Коли допомога окриляє
Гроші на апарат для виявлення вад слуху зібрала ініціативна група «Планета 69» із 13 підприємців. Один із них – франківець Андрій Вислобіцький.
«На початку літа я зустрівся з Іванною Кошель, і вона за кавою розповіла, що в нас – єдина область в Україні, де немає приладу для виявлення вад слуху в новонароджених, – розповідає Андрій. – Ця проблема засіла мені в голові, тож я поділився нею з друзями в Києві. Всі підтримали ідею допомогти, загорілися нею і взялися за проєкт».
Гроші почали збирати наприкінці липня і за місяць мали необхідну суму – 223 630 грн. Каже, допомога надходила навіть з Європи, США, Африки та Росії.
«Коли ми людям відверто та щиро розповідали про цю проблему, вони відгукувалися. Випрошувати не доводилось, – говорить Андрій Вислобіцький. – Це така справа, яка окриляє. Тому є наміри рухатися в цьому напрямку і надалі. До нас вже зверталися відомі люди, які готові долучатися до наступних проєктів. Тож будемо продовжувати».
Читайте: Жінкам потрібен прихисток. У Франківську хочуть створити спеціальний притулок
З організацією збору коштів, документами та передачею апарату допоміг благодійний фонд «Коло». Олена Кривенко, очільниця фонду, пояснює, що у такій справі важливо вивчити питання, налагодити чітку комунікацію з медзакладом.
«Фандрайзинг треба проводити прозоро й відкрито, підзвітно, коли в будь-який момент можна уточнити інформацію, людям хочеться долучатися до благодійності знову і знову, – говорить Кривенко. – Також треба уточнити потребу, аби придбати не те, що надумали ініціатори, а те, що справді є потрібним. Ми супроводжуємо такі проєкти, аби офіційно оформити акти прийому-передачі, дати можливість навчання для користування приладом. Також «Коло» проводитиме моніторинг після передачі приладу, щоб була можливість охопити найбільшу кількість новонароджених».
Загалом фонд працює у трьох напрямах – освіта, культура і медицина. Франківськ найбільше залучений саме у сферу медицини. Зокрема, «Коло» неодноразово співпрацювало з відділенням патології новонароджених ОДКЛ. В освітній сфері є проєкт книжкобусів, який сподіваються реалізувати незабаром.
