Газета Соціум

Жінкам потрібен прихисток. У Франківську хочуть створити спеціальний притулок

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У Франківську хочуть створити притулок для одиноких матерів і дітей. Також для жінок, які постраждали від домашнього насилля, дівчат, які виходять з інтернатів і геть не готові до життя в соціумі. Така ідея народилась у засновниць благодійної організації «Час добра і милосердя» Валерії Кушніренко та Наталії Іващенко. У них багато таких підопічних.

Волонтерки вже знайшли приміщення біля міста, мають половину коштів і сподіваються зібрати ще, аби викупити будинок, пише Репортер.

Сарафанне радіо

Благодійна організація «Час добра та милосердя» заснована у січні минулого року. Валерія Кушніренко каже, все почалося з невеликої групи у Facebook, яку вона створила під час декрету. Там люди обмінювали, віддавали, дарували різні речі, які були потрібні іншим.

У групі здружилася ще з однією молодою мамою – Наталею Іващенко. Жінки задумали зібрати подарунки на Миколая для дітей з малозабезпечених сімей. Почали писати по групах, аби люди відгукнулися.

Школи одягають маски. Усі деталі про новий навчальний рік у Франківську

«Нам написала Надія Стефурак, голова благодійної організації «Світла Надія» з Богородчан, – пригадує Валерія. – Розказала, що має багато дітей з інвалідністю. Ми стали помагати, й воно потягнулося все само, бо так мусило бути. Крім того, надихнуло те, що відгукнулося багато франківців».

Далі вирішили створити благодійний фонд, аби все було офіційно. Надія Стефурак рекомендувала волонтеркам кризові сім’ї, а вони їх відвідували. Нині згадують першу таку родину – 20-річну Таню з ДЦП та її 78-річну бабусю з Богородчанського району.

«Це був шок, – говорять жінки. – Спати не могли, настільки перейнялась їхньою історією. Ми, кожен у своєму світі, та навіть не уявляємо, що так хтось може жити».

Бабуся зробила для онуки саморобний візок, щоб брати з собою в поле чи на город, аби завжди бути поруч. За кілька днів їм вдалося зібрати доволі велику суму на спеціальний візок для дівчини. Щастю бабусі не було меж.

Далі були інші родини, яким волонтерки допомагали зі збором коштів на лікування, харчування, на облаштування житла. Згодом почали співпрацювати з міською соцслужбою. Крім того, багато людей слідкували за їхньою роботою та скеровували до тих, кому потрібна допомога.

«Хтось тебе ніби штовхає, і ти маєш бути там, де й маєш бути», – підсумовують волонтерки.

На вулиці з малюком

Нині благодійний фонд має ще одну важливу ідею, яку, вірять, вдасться реалізувати. Волонтерки мріють створити Дім матері й дитини. Аби в його стінах могли знайти прихисток жінки, які опинилися в тяжких ситуаціях. За словами Валерії Кушніренко, ця ідея почала чіткіше вимальовуватися тоді, коли у них з’явилися дві вагітні підопічні – Діана і Мар’яна.

Діану на восьмому місяці вагітності кинув чоловік. Він поїхав на заробітки і там знайшов собі іншу. «Діана з неблагополучної сім’ї, але не вживає алкоголю, не курить, – розказують волонтерки. – Вона сама втекла від батьків і повертатися до них не могла, а тим більше ростити там свою дитину».

Молодій мамі ще пощастило, бо подруга дозволила їй жити у своїй квартирі, а волонтерки помагали облаштовувати, були поруч під час пологів, зібрали все для малечі.

«Якби Діана не знайшла, де жити, то ми б винаймали їй квартиру, – каже Валерія. – І вже тоді закралася думка, що місту треба якийсь притулок, бо таких, як Діана, не одиниці».

Потім була Мар’яна, вона теж ледь не опинилася з дитиною на вулиці.

«Вона мала хлопця, а коли завагітніла, той їй казав, що дитину здадуть в інтернат, – розповідають жінки. – Ми самі чули, бо він приходив у пологовий і кричав».

Мар’яні також пощастило. Волонтерки знайшли її батька, який до того з нею не спілкувався. Він мав іншу сім’ю, та коли почув, що донька лишається з онуком на вулиці, то віддав їй квартиру. То був «сирець» без світла й опалення, тож поспіхом ще до пологів помагали облаштовувати житло.

Науці потрібні дівчата. Як франківські школярки знаходять себе у STEM (ФОТО)

А недавно до волонтерок звернулися соцпрацівники, аби ті помогли мамі з трьома дітками. Найстаршій дитині чотири роки. Вони живуть в орендованій квартирі. Батько дітей у в’язниці. Соцпрацівники просили допомогти виплатити оренду за два місяці. Допомогли.

Навчити жити

За словами Валерії Кушніренко, у Чернівцях є Центр доброти для матері та дитини «Мрія Марти», який створила благодійниця Марта Левченко. «Про нього всі знають, і я захоплююся цією ідеєю, – каже Валерія. – Хочу зробити такий у нас і рятувати мам».

Волонтерки не спиняються пояснювати, чому цей центр такий важливий. Згадують, що бачили багато разів, бо їздять із соцпрацівниками по районах.

«Мама п’яна, діти брудні, голодні й лише тими оченятами на тебе дивляться, – розповідає Кушніренко. – І мама вибігає з маленькою дитиною на руках, не віддає поліцейським. Плаче, просить, істерить. Врешті їх разом відправили у лікарню, бо дітей треба було оглянути й обробити від паразитів. Потім, як ми знаємо, ту маму направили у Верховину – до центру соціально-психологічної допомоги, але там можна бути лише три місяці».

«Там тільки в жінок з’являється бажання щось змінювати, а вже треба звідти йти, – додає Наталя Іващенко. – І вона знову повертається у ті умови, звідки її забрали».

Волонтерки вважають, що більшість таких мам просто не знають, як можна жити.

«Їх треба вчити й помогти соціалізуватися, – впевнена Валерія. – Працювали б з нею фахівці – практично, фізично, освітньо. Як правило, такі мами й читати не дуже вміють. Від неї соцпрацівник щось вимагає, а вона не може прочитати. Діти не знають, скільки їм років».

У новому центрі, за задумом волонтерок, жінки з дітьми зможуть перебувати стільки, поки не навчаться жити самостійно. «Конвеєру не буде, – посміхається Валерія. – Це не університет, що п’ять років і вища освіта. Кожна індивідуальна, кожній потрібен певний час. Ми готові його давати».

Також наголошують, що притулок потрібен і для жінок, які постраждали від домашнього насилля. Під час карантину, кажуть, таких побільшало.

Поки що волонтерки знайшли триповерховий будинок у Загвізді. Там можна облаштувати 15 кімнат. Вартість будівлі – 65 тисяч доларів. Половину суми готова заплатити одна компанія зі Львова. За словами Валерії, вони звернулися самі, мовляв, слідкують за роботою волонтерок і готові допомогти. Але решту грошей треба шукати самим.

«Не знаю, як кричати, аби нас почули, – говорить Кушніренко. – Колись хтось сказав, що краще, аби за нас хтось просив. Нашу роботу видно. Зайдіть на сторінку в соцмережі – подивіться, впевніться».

Авторка: Світлана Лелик

Реквізити для допомоги:

Картка Приватбанку – 5169330521565124, Кушніренко Валерія.

Обов’язково у призначенні платежу вказувати – «допомога».

Рахунок IBAN UA313366770000026005052549009.

EGRPOU – 42732425.

Отримувач – Благодійна організація «Час добра та милосердя».

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.