Соціум

Карантин — час бити байдики?

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

На Івано-Франківщині, як і в інших регіонах України, на час епідемії у навчальних закладах оголошено карантин. Поки що він триватиме до 22 листопада. Хоча ніхто не відкидає можливість того, що карантин продовжать. Як наздоганятимуть прикарпатські учні пропущену шкільну програму і чи практикується у нас дистанційне навчання, дізнавався «Репортер».

Вчитель онлайн

Карантин у школах України оголосили 2 листопада, триватиме він до 22 числа цього місяця. Тобто школярам доведеться відпрацювати 15 навчальних днів. Найімовірніше, це буде робитися за рахунок зимових і весняних канікул та навчання у суботу.
Проте у деяких школах України освітянам вдалося знайти альтернативний шлях відпрацювання – дистанційне навчання. Для прикладу, у сусід­ніх Чернівцях, аби зменшити розрив та навантаження після карантину, міське управління освіти запровадило навчання через Інтернет. Школяреві потрібно зайти на міський сайт управління освіти, обрати розділ «Для учнів», вибрати предмет та виписати завдання. Якщо ж Інтернету в дитини немає, то можна зателефонувати до школи, де черговий вчитель продиктує завдання. Якщо виникають запитання, то на сайті є емейли усіх вчителів, з якими можна проконсультуватися в електронному режимі. Після закінчення карантину всі роботи обіцяють перевірити і виставити оцінки.
Схоже нововведення практикують і у Харкові, і в одній зі спеціалізованих шкіл Черкащини – там учні отримують завдання на сайті своєї школи. Виконані завдання відсилають на емейл вчителеві й отримують оцінки. Інша черкаська школа практикує дистанційне навчання через муніципальне телебачення.
Так само через ТБ вчаться школярі в місті Шостка Сумської області. Телеурок триває 10‑20 хвилин, запитання вчителю можна поставити по телефону.

Канікул буде менше

На Прикарпатті ж у дистан­ційне навчання не бавляться. Кажуть, є на те кілька серйозних «але». За словами Івана Будзака, заступника начальника обласного управління освіти, питання це аж ніяк не з простих. «Аби проводити навчання через Інтернет, треба щоби вчителі мали весь навчальний матеріал з кожного предмета в електронному вигляді. Треба щоб діти мали вдома комп’ютер, який підключений до мережі. І треба, аби мали всі. Ми не можемо трьох із класу вчити, а 27 – не вчити, – каже Будзак. – Масово до такого ми не готові. В селі мало яка дитина має комп’ютер, держава ж не купить його кожному».
Хоча в самому Івано-Франківську з комп’ютерним забезпеченням дітей справи кращі, але й тут не налягають на дистанційне навчання. Як каже Михайло Верес, начальник міського управління освіти, в деяких школах зв’язуються з учнями по Інтернету, але то не основне, бо має бути відпрацювання по всьому класу.
Як відпрацьовувати пропущені дні, освітяни вже придумали. «Структуру навчального року встановлює керівник навчального закладу за погодженням з органом управління освітою. Тобто директор школи має погодити це з відділом освіти, – каже Іван Будзак. – Нам зараз треба відпрацювати 15 навчальних днів. Будемо рекомендувати п’ять днів – за рахунок канікул зимових і весняних, ще п’ять – відпрацювати у вихідні, якщо школа п’ятиденка, то в суботу. І п’ять днів за рахунок інтенсифікації навчального процесу – викладання двох тем за один урок».
Схоже бачать схему відпрацювання і в міському управлінні освіти. Щоправда, як каже Верес, багато залежатиме від того, чи закінчаться канікули саме 22 листопада. Адже можливо, що Кабмін продовжить карантин.

Халявити чи ні?

То чим же займаються прикарпатські школярі у час каран­тину? Тут, звісно, всіх під одну риску підвести не можна. Є ті, що зробили собі справжнісінькі канікули, але є й такі, хто не закинув навчання. Проте тут важливу роль відіграє саме бажання учня вчитися і… батьківський нагляд.
Пан Василь, іванофранківець, розповідає: «У нас син 11 років, ми намагаємося його більш-менш завантажувати чимось розумним і корисним. Він завжди у нас додатково займається, навіть коли ходить до школи, – читає художні книжки, підтягує англійську та математику. В нас є збірничок, більший за шкільну програму, зараз сину даємо десять завдань на день». Проте брати наперед шкільну програму пан Василь вважає не варто. «Я не думаю, що треба дуже пхатися вперед. Важливо, аби дитина ґрунтовніше засвоїла все те, що викладають у школі, – каже він. – Якщо син знатиме тему наперед, на уроці йому буде нудно, він гратиметься мобільником, за що його виженуть і втулять двійку».
Восьмикласниця Ліда розповідає, що під час карантину самостійно підтягує французьку. До системи дистанційного навчання ставиться скептично: «Я думаю, що учні би того не робили. Їх навіть серед навчального року не змусиш вчитися, а тут – карантин».
Для тих, хто здає цього року ЗНО, карантин – прекрасна можливість більше часу віддати репетиторам та обраним предметам.
Втім пропущену програму таки доведеться відпрацьовувати. Всю. Але пізніше. Як легко це вдасться тим, хто під час каран­тину бив байдики, покаже час. Але те, що обійтися коротшими канікулами і меншою кількістю вихідних доведеться всім учням, відомо уже зараз.