Не всі вони мають музичну освіту, але всі вони творять якісно та щиро. Різні за віком та історіями вони збираються у студіях чи гаражах, аби разом писати щось нове і розповісти через музику про власні емоції чи думки. Вони часто джемлять – імпровізують у музиці, відчуваючи один ритм.
Не всі знають, що Івано-Франківськ – дуже музичне місто. Новий спецпроект рубрики «Вподобано» доведе, що ви чули далеко не всіх. Тут будуть відомі і не дуже гурти та сольні проекти.
Четверо простих хлопців, які незрозуміло звідки з’явилися, і почали грати – так кажуть про себе музиканти гурту Грей Дер. Їхні пісні – це панк-рок з щедрими дозами ґранджу, інді-року та альтернативи.
Автор фото: Юлія Карева
«Когось наші пісні надихають щодня, а для когось вони так і залишаться чимось незрозумілим, але ми цим не переймаємось – кажуть, що за життя Ван-Гога була продана лише одна його картина – і цим все сказано. Головне, що ми разом, і від цього нам тепліше».
2 січня 2012 року відбувся перший виступ гурту Грей Дер, тоді команда мало чим нагадувала сьогоднішню. Знадобилося цілих три роки пошуків звуку, репетицій, та змін музикантів, перш ніж зібралися однодумці, які грають разом і нині.
Леонід Верестун – вокал, гітара
Юра Герега – гітара, вокал
Тарас Козак – бас-гітара
Іван Савчук – барабани
Дерти та продирати.
«Назву придумували, щоб була дивна і щоб звучала. Всі назви крутих музичних гуртів складаються з двох складів – «Рам –Штайн», «Сліп-Нот», «Грей- Дер». Розумієте? (посміхаються).
А якщо серйозно, назва таки має підтекст. Грей Дер складається зі слів grey – з англійської мови «сірий» і дер – від дієслова «дерти». У житті багато «сірого» – ми прагнемо роздерти цю пелену. Тому і тексти часом соціальні – співаємо про те, що відбувається між людьми: стосунки, почуття, внутрішній біль. Цю ідею й несемо – продираючи буденну сірість. Як це робимо? Звісно, через драйв.».
Пишу про все, що чую, бачу, надихає.
Тексти пісень пише фронтмент гурту – Леонід. «Деколи текст можна написати за п’ятнадцять хвилин, або прокинувшись серед ночі сидіти до самого ранку. Іноді є пісні, які виношуєш дуже довго і складаєш по два рядочки, по півроку. Все залежить від того, коли прийде муза. Її шукаю в житті – є речі, які зачіпають. Це, в першу чергу, несправедливість і злість. Пишу про це, намагаюсь нагадати те, чого нас всіх навчали у дитинстві – людяності, щирості, справедливості, доброти. І деколи треба про них закричати, щоб воно дійшло! Цей крик душі і є нашим покликом – протестом, який ми висловлюємо через музику».
Подати так, як ми це бачимо.
«Рік тому презентували перший альбом – «Розмови По Темі», зараз пишемо другий. За цей час відвідали багато міст із сольними концертами. Лише влітку зіграли на шести фестивалях. Орієнтуємось на заклади та заходи, які сприймають колективи з авторською музикою.
Колись, як і більшість гуртів, пробували переспівувати відомі хіти, але то не укорінилося. Оригінал майже ніколи й нікому не вдається перевершити. Тому наше авторське – у нас в пріоритеті. Сьогодні кожен член гурту має що сказати, може внести частину себе у творчість гурту. Хочемо подати музику так, як бачимо її ми, а не сучасна музична індустрія».
Навчіться цінувати музикантів.
«У нас нема бабла, але у нас є наша душа. Це один з наших меседжів – душа важливіша за гроші. Починали ми всі самотужки, в кожного була подібна історія – за душею ні гроша, старі радянські інструменти та підсилювачі, але великий ентузіазм, без якого сьогодні не мали б ні «Фендерів», ні власної репетиційної бази, ні альбому.
Прикро, що концерти останнім часом трохи загнили. Люди готові платити по 50 грн за 50 грам віскі, а коли у тому ж самому пабі виступає живий гурт, то 50 грн за квиток – забагато. Це дуже принизливо і неприємно. Навчіться цінувати музикантів, то насправді дуже важка праця. Це потрібно, щоб гурт писав нові пісні, репетирував, не падав духом, для того щоб гурт продовжував цінувати вас – слухачів для яких грає.
Зараз ми активно працюємо над новим матеріалом та майбутнім кліпом – ми не ставимо собі жодних рамок, проте сьогодні йде модуляція нашої музики, того формату який був раніше. Разом з тим ми шукаємо у які саме напрямки її скерувати – від пронизливості й емоційності текстів до потужних рифів та мелодійних переборів у мелодії. Подивимося, куди нас занесе та як воно сподобається людям».
Comments are closed.