Селяни проти

У п’ятницю, 16 вересня, перед початком сесії обласної ради, під стіни Білого дому зібралися селяни із трьох сіл Рожнятівщини – Верхнього Струтина, Нижнього Струтина та Ясеня. Прийшли, аби депутати не дали ТОВ «Карпатнафтохіму» дозволу розробляти Верхнострутинське родовище кам’яної солі. Люди бояться екологічної катастрофи.

І хоча у порядку денному сесії питання про розробку родовища не було, виявилося, що селяни приїхали не даремно. Без особливих заминок депутати проголосували за розгляд цього питання. До їх честі, коли, після довготривалих дебатів навколо різноманітних політичних звернень, дійшов час вирішувати долю родовища, обранці вирішили вислухати обидві сторони конфлікту – і селян, і «Карпатнафтохім».

Щойно вийшовши на трибуну, представник села Марія Чолій закинула депутатам – як можна було голосувати за винесення питання на сесію, коли у справі навіть добре не розібралися, мовляв, екологічної комісії у Верхньому Струтині ніхто й не бачив. Дорікнула вона й голові ОДА Михайлу Вишиванюку: «Ви дуже гарно говорили, що зробимо у нас писанковий край, то давайте робити той писанковий край, а не руйнувати наше село. Я може до тої катастрофи і не дочекаюся, але наші діти будуть нас проклинати. Зрозумійте одне – Верхньострутинське родовище – те, що вивчене, знаходиться під селом. Ми живемо на ньому, де ми дінемося?».

Жінка додала: ніякі запевняння «Карпатнафтохіму», що ті працюватимуть за межами села, людей не заспокоюють, рано чи пізно – до села дійде. Сьогодні для компанії головне зачепитися за місце. А гроші, які обіцяють селянам, 12 млн. на розвиток, то ще вилами по воді писано.

Аргументи проти розробки родовища перелічував і депутат обласної ради Володимир Семко. Серед них – детальної розвідки того родовища немає; геологічна будова місцевості складна, існує система розломів, про яку мало відомо; метод вилуговування, яким збираються видобувати сіль, – не надто безпечний. Селяни сьогодні збурені інформацією з Німеччини, де на місці видобування солі таким же методом утворилося провалля у два футбольні поля.

«Жителі переживають за долю їхнього села, тому що ми маємо Калуш, Стебник, Солотвино й можемо порівняти, як в умовах сьогоднішнього господарювання терплять громади від отакої експлуатації подібних родовищ», – зазначив Семко. Додав, що на підтвердження своїх побоювань у селян є висновки науковців. Тож сьогодні люди проти, але додав – можна знайти компроміс.

Той компроміс шукають уже два роки, відповів головний інженер «Карпатнафтохіму» Георгій Кунєв. Не раз їздили на збори села, пропонували показати людям родовища в інших країнах, де таким же методом видобувають сіль, та й врешті показували висновки науковців, які говорять про безпечність розробки.

Сьогодні ситуація підходить до критичної точки – на кону доля заводу з виробництва полівінілхлориду в Калуші. Кожного дня йому потрібна тисяча тонн солі, яку нині возять аж з Луганської області. У підсумку – за рік 100 млн. доларів збитків. «Сьогодні у Москві, у «Лукойлі» (співзасновник «Карпатнафтохіму» – Ред.) наш директор доповідає, як ми будемо працювати у 2012 році, – наголосив Кунєв. – Без цього проекту нас очікує зупинка всього підприємства. А там працює 3200 людей».

Аби цього не сталося, «Карпатнафтохім» просив у депутатів дозволу проводити геологічні вивчення та почати дослідно-промислове видобування солі за 3 км від Верхнього Струтина. У свою чергу, обіцяли виконати все, що буде прописано в угоді.

Та не допросився. Голова ОДА Михайло Вишиванюк сам запропонував зняти питання з порядку денного сесії. Мовляв, висновок тут один – «Карпатнафтохім» недостатньо попрацював з громадою. Тож мають і надалі переконувати селян, оплатити експертну оцінку НАН України щодо безпечності розробки та привезти у село чітко сформовану угоду – що людям пропонується взамін згоди.

Депутати не протестували. Питання зняли, тільки голова облради Олександр Сич дорікнув: а навіщо було апарату ОДА взагалі готувати на сесію таке рішення, яке потім сам же губернатор пропонує зняти?

Того дня селяни могли відсвят­кувати маленьку перемогу. Та, певно, всі розуміли, що цим історія не закінчиться. Ціна питання чимала – і для людей, і для «Карпатнафтохіму», і для керівництва області. Чи є ціна в компромісу – скоро побачимо.