Грудень – час підсумків. Українська Галицька Партія підводить риску під 2017-им і планує наступний рік.
Говоримо із головою Івано-Франківського міського осередку УГП Наталією Сербин. Це громадська активістка, одна з організаторів та активна учасниця Євромайдану в Івано-Франківську, волонтер, співзасновниця ініціативи «Поранені SOS», голова ГО «Залізний тризуб». Від березня 2016 року очолює міську організацію УГП. Цьогоріч навесні її переобрали на другий термін. Тож яким видався 2017 рік для Івано-Франківського осередку УГП…
– Наталю, чи можете назвати успішним для організації рік, що минає?
– Команда Української Галицької Партії зміцніла, нас стало більше, ми гуртуємося. В час, коли державу покидають тисячі громадян, об’єднувати людей неабияк важливо.
Блаженніший Любомир Гузар неодноразово зазначав, що влада – це служіння людям, тому маємо гідно йти шляхом служіння, чесно і конкурентно просувати свої ідеї в українському політикумі. Працювати на кредо держави, навіть якщо нині не претендуємо на політичні посади, на високі рейтинги, бо найважливіше в умовах війни – зберегти державність, не оступитися на лихий шлях популізму та марнославства. За такими принципами ми працювали у 2017-му, їх беремо з собою і в наступний рік.
– Якщо говорити конкретніше, які з реалізованих справ відзначили б особливо?
– В цьому році ми взялися за розв’язання складних проблем, як то у галузі освіти, теплопостачання, екології. Так, у команді однодумців добре працювати, аналізувати, шукати рішення. Але інша річ, що наші напрацювання не готові втілювати люди, які сьогодні при владі, бо не всім вистачає сміливості і політичної волі на непопулярні рішення. Команда однодумців – це наші експертні групи, які працюють в УГП. Їхню велику працю не завжди можна побачити зовні, але вона консолідує навколо нас багато розумних і цінних людей, які роблять свій вклад у нашій політичній команді.
Ми виокремили основні кроки для покращення ситуації із дитячими садочками у місті. Видали довідник для підприємців щодо перевірок Держпраці. Припинили незаконне будівництво багатоповерхівок у промзоні міста. Багато справ будуть мати своє продовження у 2018 році. Ми продовжуємо відстоювати права людей на повноцінну рекреаційну зону навколо міського озера, напрацьовуємо рішення щодо вирішення проблем теплопостачання, продовжуємо ініціативу «Геть від Москви». Справ багато, але це добре, бо ми знаємо, що робити.
– Ким із залучених людей можна особливо пишатись?
– Кожна людина для нас на вагу золота, бо ми прагнемо стати партією якості, а не кількості. За жодним з нас немає негативного шлейфу з минулого. У переважній більшості в УГП люди, які з політикою досі взагалі не мали справи. І точно немає прибічників режиму Януковича. Приємно, що люди нам довіряють, стають нашими прихильниками чи приєднуються.
Цієї осені, наприклад, до команди УГП долучилась Ірина Магрицька. Це відома громадська діячка, переселенка з Луганська, велика дослідниця теми Голодомору, активістка Луганського Майдану. Нещодавно разом із пані Іриною ми показали її фільм про Голодомор у райцентрах області. Це вражаюча картина, бо у ній записані свідки того страшного часу, їхні живі історії. Публіка охоче спілкувалася з авторкою.
Також до нас приєднався відомий художник, фотограф, активіст культури Микола Джичка. Окрім мистецтва, Микола веде й громадську роботу. Він очолив ОСББ у своєму будинку. Він розуміє, що наводити лад потрібно спочатку у власному домі. А це ж один із принципів роботи Галицької Партії.
А ще у нас є багато прихильників, які не хочуть пов’язувати себе із партійністю, але довіряють нам і допомагають у реалізації певних ініціатив. Так, з нами співпрацюють письменник Тарас Прохасько, художник Богдан Бринський, журналістка Оксана Лісовська.
– Які плани на 2018 рік?
– Мусимо і надалі працювати над розвитком партії, долучати активних людей і запроваджувати нові принципи в політиці. Ми поставили перед собою дуже складне завдання – повернути довіру людей до політиків, бо в іншому випадку ми приречені на реванш проросійських сил. Маємо зменшити дистанцію між політикою і виборцями, максимально наблизитися до людей, через спільні зроблені справи. Політику можна змінити через залучення нових людей, формування сильного політичного руху.
– Що побажаєте Україні на майбутнє?
– Вірмо в свою державу і в кожного з нас. Змінюймо своє власне життя і зміни неодмінно відбудуться в державі. Діймо там, де вже можемо – тут, вдома, в Галичині, і прямуймо до великого поступу в державі.
