Слово це – “фраїрок”. А народний депутат і окремі засоби масової інформації, очевидно, в силу свого кола обмеженого спілкування чомусь погано подумали, що це – “фраєрок”.
Але ж, панове, ці два слова зовсім не мають ідентичного змісту і належать до різних шарів лексики. Якби якимось публічним людям, в тому числі і народному депутатові, що різко почав вдавати з себе ображеного, стало сили підняти хоча б декілька із словників української мови, то в окремих з них вони б превеликим здивуванням знайшли наступні значення цього слова.
Слово “фраїр”.
В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж – хвалькуватий молодик”.
На порталі Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР – залицяльник. “Што, найшлась си нового фраїра?” (не плутати з російським – фраєр, жодного стосунку)”.
У словнику Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ.
Можна наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де вживається це слово. Для кращого запам’ятовування подаємо з нотами.
Фраїру, фраїру
Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.
Можеш добрі знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.
Фраїречки штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.
Што зме тя любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.
Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.
Джерело: Українські народні пісні з Лемківщини / Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.
Або ще цитата з народної творчості:
Чотири воли пасу я
У вишневому садочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.
Слово “фраєр”.
У словнику української мови під редакцією І.К. Білодіда вказано, що так у розмовній мові говорять про франтувату, пусту, нікчемну людину. А на арго — це новачок.
Словник сучасного українського сленгу (упорядник — Т.М. Кондратюк) дає два значення: 1. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина.
Отож, панове пишучі, в тому числі і народні депутати, вивчайте, знайте і любіть надзвичайно багатозначну українську лексику. І не пишіть дурниці та не приписуйте їх іншим.
З любов’ю до народної мудрості і творчості та до невмирущого українського слова,
завжди Ваш Василь Скрипничук
Comments are closed.