За дві години до початку ми вже були у столичному комплексі «Зоряний» — центральному представництві Партії регіонів. Пояснивши охоронцям на підступах до входу хто такі та звідки, проходимо всередину. Знову охорона. Пред’являємо посвідчення, на черзі — металошукач. Далі — хол глядацької зали. Тут привітні дівчата вручають бейджики, пишний журнал про прем’єрство Януковича у 2007 році та свіжий номер газети «Час регіонів».
Глядацька зала «Зоряного» вражає помпезністю, функціональністю та дизайном у «регіональному» стилі — усе продумано. За годину до початку зустрічі на столі, де сидітиме спікер, поступово збільшується кількість мікрофонів. Які тільки логотипи не побачиш — регіональних телеканалів, центральних «телемонстрів», російського «Першого каналу», американського «Reuters». Навіть Янукович, коли вийшов на сцену, здивувався…
За 15 хвилин до початку прес-конференції в залі з’являється Ганна Герман. Проходить перед першим рядом, вітається з багатьма журналістами, каже, що скучила за ними. Хтось підіймається, пропонуючи їй місце, та вона відмовляється. Говорить, що посидить позаду.
До зали заходить Віктор Янукович. Кидається в очі його впевненість. Говорить спокійно і розмірено. Тільки раз він дивився у папірець, коли цитував Івана Франка (того дня Україна відзначала 153 роки від дня народження Каменяра).
Останні п’ять років Янукович називає випробуванням для України. Зізнається, що 2004 рік для нього був «страшним»: «Я пройшов це і хочу сказати, що, незважаючи на певну мою підготовку до різних іспитів у житті, для мене то був дуже жорсткий удар. Це також був удар практич-но для всіх моїх прихильників в Україні. А їх у 2004 році була величезна кількість».
Проте нині головний регіонал говорить, що він упевнений у своїй перемозі на майбутніх президентських виборах: «Ми віримо в мудрість українського народу і ми переможемо. Питання тільки: в першому чи у другому турі». Після перемоги обіцяє нові підходи до внутрішньої та зовнішньої політики України.
За годину і 45 хвилин Янукович відповідає приблизно на два десятки запитань. Наприкінці зустрічі отримує записку, що в Росії помер поет Сергій Михалков. Висловлює співчуття. Перед тим, як попрощатись із журналістами, резюмує, що політичний сезон буде гострим і непростим, бажає, щоб в України було красиве обличчя, щоб вона процвітала та ставала сильнішою.
Можна сказати, що Янукович уже не той, яким він був у 2004 році. Зараз це — фаворит майбутніх президентських перегонів. І в одному з ним можна цілком погодитися — попереду непрості часи.
Comments are closed.