Нижня межа
Попри високі ціни, попит на квартири в минулому році не знижувався. Купували їх переважно заробітчани, менше — бізнесмени. І перші, і другі часто залучали кредитні кошти. Бувало, зробивши перший внесок за житло, решту грошей ставили на депозит, розраховуючи у майбутньому ще й заробити. Що сталося потім, — усі знають…
Як розповідає Руслан Лазечко, ріелтор однієї з івано-франківських фірм, якщо рахувати у валюті, то ціни на нерухомість впали приблизно на 40?%. А якщо брати у гривнях, то навіть дещо піднялися: «За курсом валюти ціна виходить та сама, що була на піку, тобто у серпні 2008 року. Але ж тоді попит значно перевищував пропозицію», — каже ріелтор. Зараз середня ціна квадратного метра у місті становить від чотирьох до семи тисяч гривень.
З вересня минулого року попит на нерухомість різко впав. Люди опинилися у стані очікування і розгубленості. Ріелтор називає декілька причин: по?перше, деякі з них не можуть забрати депозити з банку; по?друге, повна відсутність кредитування; і по?третє, невизначеність з курсами валют. Врешті-решт, купівельна спроможність впала приблизно на 60?%. Більше того, якщо до початку кризи люди укладали договори на дольову участь у будівництві, то зараз, якщо хтось і наважується купити квартиру, то тільки у готових будинках чи на завершальній стадії.
Тому що втратили довіру не тільки до банків, а й до забудовників.
Крім того, в очікуванні перебувають і ті, хто сподівається на подальше падіння цін на нерухомість. «Щодо цін прогнозувати дуже важко, — говорить Лазеч-ко. — Все залежатиме від курсу валют. Я особисто схиляюся до думки, що нижня межа вже досягнута».
Дефіцитний прогноз
Місцеві забудовники кажуть, що початок кризи відчули у вересні минулого року. За словами голови Асоціації працівників будівельної галузі Івано-Франківська Ярослава Бартківа, на будівельну галузь перш за все вплинули популістські заяви наших політиків про те, що житло подешевшає у півтора-два рази. Чекаючи того здешевлення, люди перестали купувати нерухомість. Бартків зазначає, що зараз найвигідніший період для покупки житла, тому що не бачить тенденції для подальшого його здешевлення.
Зростання цін на нерухомість може бути зумовлене дефіцитом житла. Натомість, минулого року в Івано-Франківську не закладено жодного фундаменту. А це означає, що будуть добудовувати те, що розпочали у попередні два роки. Забудовники прогнозують, що дефіцит житла буде відчутний вже в кінці 2009 року та посилиться у 2010?му. А це, звісно, призведе до подорожчання.
Продавці нерухомості сподіваються ще на один чинник, який може вплинути на збільшення попиту. В 1980?х споруджувалися панельні будинки із можливим терміном експлуатації 40?60 років. Половину цього строку вже пройшло. Тому не виключено, що люди із таких будинків помаленьку будуть переселятися у нові, а разом з тим збільшиться попит на квартири у новобудовах. Крім цього: «Криза минеться, вибори пройдуть. Ціни на нерухомість різко піднімуться. Не будемо прив’язуватися до долара, але в гривнях ціни різко підскочать», — прогнозує Бартків.
Костянтин Бородайко, директор будівельної компанії, каже, що попит на житло справді різко впав, приблизно на 50?%. Знову ж таки, за його словами, на це вплинула загальнонаціональна політика: постійна зміна законодавства, антикризові закони (які, на його думку, навпаки ще й поглиблюють кризу) ускладнюють процес здачі житла в експлуатацію. «Ціни на нерухомість сьогодні практично дорівнюють собівартості. Це робиться для того, аби не втратити довіру людей, яка здобувалася роками», — каже Бородайко.
З хворої голови
Будівельні фірми справді переживають не найкращі часи. Хоча керівництво держави стверджує, що в умовах фінансової кризи держава допомагає забудовникам. До прикладу, за законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі і житлового будів-ництва», із держбюджету обіцяли виділяти кошти на завершення об’єктів, які готові на 70?%. Мінрегіонбуд склав перелік таких житлових об’єктів.
Натомість, в Івано-Франківську є лише дві фірми, що скористалися цією програмою, — «АРС-ДІМ» і «ЛММ Сервіс». Чомусь вона (програма) не викликає довіри у місцевих забудовників. Як і політика місцевої влади. «Якщо в інших містах влада намагається максимально сприяти, щоб зберегти будівельну галузь, то чомусь в Івано-Франківську в декілька разів підняли орендну плату. Я розумію, що є проблема з наповненням бюджету, але треба оптимізовувати видатки, а не перекладати з хворої голови на здорову», — каже Бородайко.
Очевидно, нинішні негаразди є певним випробуванням для будівельних компаній. Адже в Івано-Франківську є такі, що навіть під час кризи не зменшили темпів будівництва. Втім, деякі затримують здачу об’єктів і на півтора-два роки, тоді як забудовники стверджують, що для Фран-ківська максимально допустимий термін затримки — півроку. Тому експерти прогнозують, що на ринку нерухомості залишаться найкращі: п’ять-шість будівельних фірм та до 30 (із понад 150) ріелторських агенцій.
