В Мережі продовжують обговорювати Ілона Маска, який заявив, що людство перебуває у Матриці. Перцю додав філософ шведського походження Нік Бостром, котрий так прокоментував слова власника SpaceX: «Важливо зрозуміти, що фраза про те, що ми знаходимося у симуляції, має не абстрактний, а буквальний сенс, що ми і все навколо нас — все, що ми чуємо, бачимо та відчуваємо — існує всередині комп’ютера, збудованого якоюсь високорозвиненою цивілізацією».
До речі, Бостром зовсім не випадковий дядько. Він визнаний у світі спеціаліст з проблеми антропного принципу, професор Оксфорду, а його статті про Всесвіт як тотальну симуляцію вже півтора десятиліття активно цитуються та обговорюються в академічному середовищі.
Населенню Мережі заяви Маска і Бострома не подобаються. Населення Мережі обурено пихкає та малює карикатури. Населення Мережі погано знає філософію (радше зовсім її не знає). Адже ще сучасникам Декарта було відомо, що довести реальність світу шляхом логічних побудов практично неможливо. А пізніше й саме поняття «реальність» було підставлене під сумнів.
Зрештою, у ХХ столітті виник пародійний (але бездоганний з точки зору «філософії можливого») образ людської особистості: маленької коробочки з дротиками, що стоїть у якомусь запорошеному підвалі та примислює себе-людину плюс цілий світ навколо себе. Фільм «Матриця» надав цьому образові гротескного розгорнення.
Ілон Маск знає про що каже. Він знає про підозри геніїв ІТ-сфери та математиків, що працюють з парадоксами моделювання Всесвіту. Можливо також, що, як один з тих, хто постійно намагається вийти за межі звичного світу, Маск знає про них дещо нам невідоме. А ще він живе у ХХІ столітті, коли плем’я політичних і соціальних технологів наочно довело, що можна без зайвого клопоту (й навіть без політичної диктатури) занурювати цілі народи у віртуальну реальність і тримати десятиліттями у стані ідіотизму.
Можливо та пресловута Матриця набагато ближче, аніж ми собі це уявляємо. Можливо, є кілька «матриць у матриці». Принаймні мій досвід спілкування з людьми приводить до невтішних висновків. Більшість людей занурена у фантастичні світи, які мають з реальним мало спільного. Ці люди живуть ідеями та проблемами минулих століть і слабо уявляють собі те, що насправді відбувається за межами їхньої вулиці.
Вони все ще чекають на месію, вважають державу подарунком Всевишнього, мораль виводять з досвіду предків (певно, язичників), бізнесменів позиціонують злодійкуватими персонажами зі статей Карла Маркса, Німеччину «рахують» за велику військову державу, а китайців — за вбогих пожирачів рису. Ці люди хочуть, щоб їх поважали за те, що вони щонеділі ходять до церкви і за те, що вони економлять гроші, вирощуючи біля хати городину. При тому в цих людей є дипломи про вищу освіту.
Можливо, я також живу у віртуалі. Можливо, що насправді я виглядаю як коробка з дротами. Якщо так, то мені цікаво, як саме виглядає той запорошений підвал.
І чи бігають там щурі?
Володимир Єшкілєв
