Мені 17, й останній рік я дивлюся, слухаю та читаю переважно українське. На відміну, на жаль, від багатьох моїх однолітків. Може, вони просто не знають, скільки в нас є всього доброго?
Отже, що з українського, на мою думку, варто переглянути, послухати, прочитати, пише Ангеліна Лісова для Репортера.
Для любителів фільмів і серіалів:
• «Мої думки тихі» – комедія, від якої я плакала. Персонажі фільму дуже живі, напевно, кожен зможе знайти там себе.
• «І будуть люди» – серіал про почуття та долю українців. Дивитись без хвилювання неможливо.
• «Присмерк» – біль, реальність, життя. Розповідає про село та його справжніх мешканців.
• «Явних проявів немає» – як живеться тим, хто нас захищає. Історія жінки в армії.
• «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго» – може, хтось із франківців якось пропустив. Про дуже творчих, але не завжди помітних людей. Розкішна робота режисерки Надії Парфан.
Для меломанів:
• Tember Blanche – дует вуличних музикантів. Їхня пісня «Вечорниці» облетіла багато платформ в інтернеті.
• Sad Novelist – франківець створює дуже сучасну цікаву музику.
• «Один в каное» – впевнена, що про цей гурт чув кожен. Завжди актуальний, зворушливий та й просто класний.
• «Жадан і Собаки» – куди ж без українського року? Це та музика, яка заряджає.
• Vivienne Mort – цей гурт переносить в іншу реальність. На жаль, цього року вони закінчили свою діяльність, але залишили багато чудових треків.
Що варто прочитати:
• Макс Кідрук, «Зазирни у мої сни» – містичний роман, місцями навіть лякає. Про маленького Тео та його батьків.
• Поліна Кулакова, «Дівчина, яку ми вбили» – тут і рідний Франківськ, і сюжет, який тримає до кінця. Психологічний роман з детективною лінією.
• Софія Андрухович, «Фелікс Австрія» – цей роман облетів Україну і в екранізованому вигляді. Книга занурює в атмосферу Станиславова XIX століття – почуття, запахи, смак.
• Вахтанг Кіпіані, «Країна жіночого роду» – історії сильних жінок, порив нескореного українського духу в жіночому обличчі.
Читайте, слухайте, дивіться українське. Наше – найкраще.
