Тарас Прохасько: Доживши до річки

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Яка то важкота бути людиною. Носиш зі собою якийсь страшенно помічний тягар, який називається пам’яттю, уявою, мовою. Пливу собі каяком по Дністрі. Близько від води, запихаю час від часу руку у течію, щоби відчути тугу м’якість, щоби рукою змінити колір поверхні, пише Тарас Прохасько для порталу Збруч.

Згори світить сонце, знизу пульсує глибина і швидкість. Можна дивитися вперед на вигини лісистих берегів каньйону. Виглядають найвищими горами, бо затискають небесні купи хмар у свою ілюзорну геометрію. Довкола сидять сірі, чорні і білі чаплі. На устях потічків, що вливаються у велику воду, терпляче завмирають бузьки. Схил каньйону нагадує рекламу японських телевізорів – у них завжди все виглядає справжнішим, ніж є насправді. Добре знаю, що усіх цих середноземноморських лісів зі схилів вистачає тільки на пишний комір або каптур. Бо за грабами, акаціями, грушечками, терном і вільхою там, на горі, починаються лани і пасовища, оселі роботящих людей з великими лапами. Але у щілині – рай, який навіть не смієш фотографувати, хоч без того тепер і рай не є повноцінним.

Пливи собі, споглядай кам’яні червоні складки, які вилазять де-не-де на висоті, яку через однакову близькість до рівності води і нерівності небес не можеш оцінити у системі звичних одиниць вимірювання. Дивився б не надивився, а мало… Стер би собі очі, а тоді цілий стерся би об світло, яке готове розібрати тебе на фотони.

Читайте: Тарас Прохасько: Як таке передати?

Але ні. Проклята розпластана людськість не дає бути на межі ймовірного небуття. Починає витягати із обважнілих бесагів примітивно-штудерні асоціації. Лиш би не опинитися сам на сам тільки з тут. Завжди має бути ще десь ще щось. Навіть не як прагнення, не як жаль. Попросту якась вічна корекція і аудит.

І от, пливучи так близько від самого Дністра, вона починає витягати з мішка – здається, що насліпо, випадково, але хто його знає – якісь обтесані, необтесані, обмиті і витерті камінчики з інших рік. Шукаючи подобу неподібного і іншість того самого.

І вже бачиш у знебарвлених сонцем дністровських одкровеннях цілий паноптикум. Дунай у Вахау. Зелену гущу, яка тим прудкіша, чим більше у неї занурюєшся. З-під води бачиш виногради, а на дні круглі різнокольорові камінці. І своє плесо за водоспадиком на Любіжні. І Прут десь в околицях Арджелюджі. І на всіх берегах щось є, щось діється. А вода у кожній з тих ситуацій вимагає, щоби з нею поводитися тільки так, як слід з нею.

Читайте також: Тарас Прохасько: Гарячка, єресь, кіч і вдячність

Діти, пси, якісь обійми у завмерлих заради цього течіях. Часом більше кисню. Часом водоростей і слизу. Студінь і теплість. Потому ще довго можна нюхати себе на згинах ліктів, щоби пересвідчитися, що ця вода таки була. І що такої ще ніколи не було.

А під вечір чомусь виплила тиха і тепла рівнинна ріка з трав’янистими берегами. Через повний місяць вода видавалася чорною, а смакувала як біла. Тридцять голих вісімнадцятирічних солдатів змивали із себе кільканадцять років свого короткого життя. І кожен тоді – я в цьому упевнений – купався у своїй ріці. Дуже далекій від тут і тепер. Бо такою є важкота людськості.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

studnya-прохасько
lyapas-prohasko
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
рятувальники
Рятувальники допомогли двом туристам, які травмувалися в Карпатах на День Незалежності
указ
Зеленський відзначив почесними званнями чотирьох прикарпатців
поліція
На Рогатинщині легковик в'їхав в поліцейське авто
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило на війні захисників - Тараса Танцюру, Олександра Атаманюка, Тараса Нікігу, Павла Козловського, Володимира Крутофіста, Василя Никончука
Istoriia-mody-Buchak_24-08-2026_04-32-20-9260PM
У Франківську презентували книжку про моду з часів Потоцьких і до 1990-х років
Алея Старий Лисець_2
У Старому Лисці відкрили «Алею Віри і Надії»
Заліщук
З російського полону повернулися два захисники з Прикарпаття
784352951_1368117918763770_8893536676880812037_n
У Франківську на благодійному гастрофесті зібрали понад 28 000 грн для "едельвейсів"
photo_2026-08-24_14-16-11
До Дня Незалежності з полону повернули 10 військових, яких вважали зниклими безвісти
f92cdf462f5dc1ada399e15dc52d58e9
У МЗС Польщі пообіцяли Україні "великі проблеми" в ЄС через Бандеру та Шухевича у Нацпантеоні
sud
На Надвірнянщині п'яний мотоцикліст без прав врізався у позашляховик
франківськ 8
«Страшний ентузіазм»: яким був Франківськ напередодні Незалежності (ФОТО)
Прокрутка до верху