Минулої п’ятниці мав честь модерувати захід у Долині. Він був присвячений енергетичному плануванню в 9 громадах Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей – за фінансової підтримки програми U-Lead з Європою. Разом зі спікерами та учасниками заходу дискутували про багатопаливність у громадах, можливості створення локальних резервів, підготовку енергетичних менеджерів громад, пише Максим Карпаш у Репортері.
Серед учасників був також міський голова Долини Іван Дирів і радник прем’єр-міністра України Андрій Щеп’як. Говорили зокрема й про те, як довго українці зможуть жити в борг. Адже не секрет, що усі наші комунальні тарифи дотуються державою. Зійшлись на думці, що вартість будь-якого ресурсу повинна бути справжньою – без цього розвиток неможливий.
Читайте Максим Карпаш: Мікроклімат у бліндажі
Питання боргу, зокрема державного, дедалі більш актуальне.
В липні 2023 року з’явилась новина, що гарантований державою борг становить майже 100% ВВП. Фінансисти кажуть, що це дуже багато. І війна є причиною погіршення такої ситуації, а руйнування інфраструктури та природи вже оцінюються в десятки мільярдів США. Словом, фінансово уся ця ситуація дедалі погіршується.
Читайте Максим Карпаш: Навчання стало «чоловічою» професією
Натрапив на очі мені матеріал, підготовлений колегами з аналітичного центру Dixi в Києві. Вони проаналізували практику реструктуризації частини державного боргу за механізмами «зеленого» відновлення. Англійською механізми називаються debt-for-climate swaps. За цим механізмом державі списують або викуповують частину боргу в обмін на екологічні чи природозахисні проєкти.
Першу таку угоду було укладено в Болівії ще у 1987 році.
Частину держборгу цієї латиноамериканської держави викупили приватні американські інвестиційні фонди в обмін на обіцянку уряду виділити мільйони гектарів на збереження басейну Амазонки. Від тих часів подібні угоди підписали Коста-Ріка, Польща, Перу, Єгипет, В’єтнам, Сирія, Індонезія, Мозамбік, Беліз.
Фінансовий еквівалент таких угоди загалом зростає останніми роками. Так у травні 2023 року уряд Еквадору уклав угоду на суму понад 1,5 млрд дол США ща цим механізмом, який передбачає продаж так званих «блакитних облігацій» – цінних паперів для підтримки проєктів зі сталого використання океану та його ресурсів, прибережного та морського туризму. Ставка за такими фінансовими інструментами значно нижча, ніж для звичайних запозичень.
Читайте Максим Карпаш: Енергетична надійність і наш унікальний досвід
Виглядає, що такі фінансові інструменти можуть бути одним із варіантів для фінансування проєктів післявоєнної відбудови. При цьому, існують високі шанси дотримуватись високих стандартів захисту довкілля.
Не менш цікавим буде і те, яким чином ці «зелені» фінансові інструменти можуть бути застосовані для мінімально уражених бойовими діями територій, наприклад, для Івано-Франківщини чи інші подібних областей. Для Івано-Франківщини можливим може бути розгляд питання, наприклад, відмови від нових нафтових проєктів на користь чистої енергетики, туризму та рекреації.
Такі механізми, наприклад, Міжнародний валютний фонд, розглядає як фінансові інструменти для надання стійкості економікам, які розвиваються чи перебувають у скрутному економічному стані.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.