Як автору наукових робіт із застосування технологій штучних нейронних мереж в інженерії, мені цікаво що ж далі. Які нові сфери застосування цієї загалом простої технології? А застосувань багато, з кожним днем їх все більше – від сільського господарства до медицини. Але щоб відкриття, то це, напевно, одне з перших. Воно стосується відбитків пальців людей. І зробив його студент, який із молодечою зухвалістю пішов проти наукового істеблішменту та переміг, пише Максим Карпаш у «Репортері».
Відбитки пальців вважаються золотим стандартом біометричного розпізнання людей. Технологію давно й широко застосовують у цифровій автентифікації та патологоанатомії.
У світі вже є мільярди пристроїв, які покладаються на технологію розпізнавання відбитка пальця. Щодо патологоанатомії, то, наприклад лише ФБР має базу даних у 150 мільйонів відбитків, а національні криміналістичні центри по всьому світу оперують сотнями тисяч відбитків злочинців щороку.
Технології штучних нейронних мереж застосовують для удосконалення розпізнавання відбитків пальців, підвищення надійності аналізу криміналістичних даних і так далі. Словом, ці напрямки не так давно зійшлися разом.
Читайте Максим Карпаш: Чи варто об’єднувати університети
Разом із тим, біометрика відбитків пальців ґрунтується на вже традиційному припущенні, що немає жодних двох відбитків, навіть від однієї людини, які були б подібними між собою. Хоч цього й не було доведено, численні моделі вказують, що ймовірність такого збігу є нижчою за ймовірність випадкового вибору конкретної людини з усієї популяції живих людей у світі. Отже, технологія дозволяє виявити тільки точне співпадіння відбитка з тим, що є у наявній базі.
Телефон не відкриєш вказівним пальцем, якщо він запрограмований на розпізнавання великого. Уявіть, що слідчі отримали два відбитки пальців – вказівного й середнього з правої руки – із місця А. Натомість з місця Б вони також отримали два відбитки – але безіменного та великого пальців і то з лівої руки. До того ж, з кожного місця злочину мають по 1000 підозрюваних…
Існуючі методи біометричної ідентифікації не дозволяють зв’язати ці злочини та відомості про них, якщо у базі немає усіх відбитків із тих 2000 підозрюваних. Навіть якщо є ймовірність, що обидва злочини вчинила одна й та сама особа.
Проте, що буде, якщо встановити подібність відбитків усіх пальців для кожної людини, як це саме запропоновано у статті в авторитетному виданні Science Advances? Головним автором там вказаний першокурсник Габріель Гуо з Колумбійського університету, Нью-Йорк. Він не знав про догму, але добре знав, як навчати нейронні мережі, тож вирішив перевірити.
Читайте Максим Карпаш: Що не так з антипремією «Академічна негідність»
У підсумку результати його з колегами дослідження показали – відбитки усіх 10 пальців однієї людини містять так багато спільного, що стало можливим їх визначати. Тобто якщо на місці одного злочину ми знайдемо відбиток вказівного, а на місці іншого злочину – відбиток мізинця, то зможемо достовірно встановити, що це була одна й та сама людина. Власне, це відкриття допомогла зробити штучна нейронна мережа, простіше – штучний інтелект.
ШІ поглянув на 60 000 відбитків, знайшов між ними подібність і спростував догму, яка домінувала десятиліттями. Тепер, напевно, слід переглянути величезну кількість судових справ – можливо, вдасться виправдати невинуватих і знайти злочинців.
Не менш цікавим є те, що авторам вдалося «заглянути» у процес прийняття рішень ШІ – він «вказав», на які саме особливості відбитка слід звертати увагу.
Словом, маємо відкриття фундаментальних відомостей про людську будову тіла, отримане за допомогою ШІ цілком новим поколінням молодих дослідників. Мої оплески, колеги!
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.