Після серії успішних атак на нафтопереробні підприємства рф ми отримали аж три масованих удари по наших енергетичних об’єктах. Вкотре вдарили по Бурштинській ТЕС, по об’єктах нафтогазової системи на заході України, чого вже давно не було, пише Максим Карпаш у “Репортері».
Більшість пошкоджень нам невідомі з міркувань безпеки. Але ДТЕК вже заявив, що втратив до 50% генерації, особливо в Харкові, маємо суттєві проблеми на Дніпровській ГЕС, в тому ж Бурштині.
Найнеприємнішою є ситуація саме з Дніпровською ГЕС. Після того як не було серйозної реакції від України та світу на руйнування Каховської ГЕС, військові злочинці зрозуміли, що так можна продовжувати.
Чим важлива гідроенергетика?
Вона є так званою «балансуючою» – саме вона дозволяє спокійно нашій енергосистемі проходити вранішні та вечірні піки споживання, локальні зміни. Без неї нам прийдеться дуже і дуже непросто, бо належної заміни не маємо.
Словом, удари серйозні, відновлення буде тривалим, тобто на осінь-зиму 2024/2025 матимемо проблеми. Власне, дивно, що подібних ударів не було цього опалювального сезону. Чи ракет москалям не вистачало, чи агентура на місцях розгубилась, чи своїм зимовим «наступом» були зайняті? Хоч це й не так важливо насправді.
Але звідси виникає питання: що робити на кожному з рівнів споживання, аби підготуватись до наступного опалювального сезону. Нагадую про базову формулу трьох «Е»: економія (дім), економія (місто) та ще раз економія (держава).
Читайте Максим Карпаш: Що означає український удар по нафтовій галузі росії
Що можемо зробити на рівні квартир і будинків: утеплення, заміна вікон та дверей, перехід на LED-освітлення. В разі купівлі побутової техніки перевагу надавати найбільш енергоефективним. Якщо дозволяє бюджет – перехід на відновлювальні джерела енергії (теплові насоси, фотоелектричні панелі).
Що можемо зробити на рівні мікрорайонів і міст: вживати заходів із енергодецентралізації в плані генерації (спроби робить наша Долина). Переходити на енергоощадні технології теплопостачання. Проаналізувати та влітку усунути будь-яке надлишкове споживання.
Що можемо зробити на рівні держави: хоч це й непопулярне, але варто перейти до різкого зростання тарифів на енергоносії. Високий тариф дозволить швидше ремонтувати пошкоджені об’єкти, вводити нові альтернативи, стимулюватиме появу нових компаній на ринку. Система субсидій для тих, у кого невисокі доходи, у нас загалом вже працює незле, тому тут загроз критичних не проглядаю. Звісно, питання складне питання, але краще платити 5 грн на 1 кВт-год з надійної енергосистеми України, ніж далеко не кожному отримувати цей 1 кВт-год за 12 грн з генератора.
Читайте Максим Карпаш: 20 днів у Маріуполі для Папи Римського
Друга половина весни, літо та початок осені 2024 в плані енергетики ми, напевно, пройдемо більш-менш спокійно. Адже споживання домогосподарств значно падає, генерація відновлювальної енергетики зростає в енергобалансі.
Загалом, є величезний ризик того, що українці, «розслабившись» за відносно легкого проходження опалювального сезону 2023/2024, можуть мати такі ж очікування щодо сезону 2024/2025. Бо вже зараз зрозуміло, що буде складно.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
