Англійською ця абревіатура читається як «сібам», трохи схоже на казковий «Сезам». В арабській казці головному герою треба було промовити «Сезам, відкрийся» – і з’являвся шлях до скарбів. У нас теж подібна ситуація, пише Максим Карпаш у Репортері.
Абревіатуру СВАМ з 2021 року промовляли сотні-тисячі разів. І от учора, 18 квітня, це нарешті сталося – Європейський парламент ухвалив Регламент про вуглецеве прикордонне коригування (Сarbon Border Adjustment Mechanism).
Як уже писав раніше, маємо уважно слідкувати за новаціями від ЄС, тож у цьому випадку слід бути особливо уважним – і ось чому. Фактично цей механізм має на меті стимулювати дедалі чистіше виробництво продукції, яка постачається на ринок ЄС, й урівняти в плані вартості товари європейських виробників та імпортерів.
Попри очікування наших очільників і підприємців, Україну з-під застосування СВАМ не виключили – ми, як підписант Угоди про асоціацію, будемо виконувати вимоги цього регламенту як і всі інші.
Як це працюватиме?
Виробник продукції, у разі її імпорту до ЄС, мусить заплатити за викиди СО2, які утворились під час її виготовлення. Оплата здійснюватиметься через викуп сертифікатів за ринковою ціною на момент придбання в Системі торгівлі викидами ЄС (існує вже тривалий час). Невиконання цієї вимоги – фактична заборона на доступ до ринку ЄС.
Читайте: Максим Карпаш: Сезон закінчився, готуємось до наступного
Загалом до 2030 року механізм буде стосуватись усіх промислових галузей, для яких у ЄС передбачена торгівля квотами парникових газів. Але зараз СВАМ буде стосуватись тільки металургії, нафтопереробки, виробництва цементу, алюмінію, водню, мінеральних добрив та електроенергії. Є також певні особливості щодо обліку самих парникових газів, але вони зараз не такі вже критичні.
Регламент починає працювати з 1 жовтня 2023 року й до кінця 2025-го триватиме перехідний період – імпортери будуть лише звітувати про викиди СО2 і нічого не платити.
До 31 січня 2024 року імпортери мають подати перший щоквартальний звіт СВАМ. У звіті мусить бути загальна інформація про кількість типів товарів, фактичні загальні викиди у тоннах СО2, ціна вуглецю у країні походження тощо. Крім того, у країні походження, наприклад Україні, такі звіти ще мусять перевіряти уповноважені на те органи.
Читайте Максим Карпаш: Долина показує приклад
Тобто, вже з наступного року наші підприємства-експортери до ЄС будуть повністю включені в цей процес звітування. Це означає, що підприємствам варто ставати «зеленішими» – витрачати менше енергії з вуглецевим походженням для виробництва продукції та власних потреб. Так, це інвестиції, але зараз йдеться про елементарне виживання. Нагадаю, що близько половини українського експорту власне йде на ринки ЄС.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
Comments are closed.