Мушу визнати, що цьоготижневий текст не міг бути ні про що інше, хоч і планувався про одну із нобелівських премій. Сьогодні – про медицину, але про привід пізніше, пише Максим Карпаш у Репортері.
Як я передбачав тогоріч, Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини 2023 присудили Каталін Каріко та Дрю Вайсману. Їх відзначили за технологію, яка дозволила розробити мРНК вакцини проти COVID та врятувати мільйони життів. Технологія була відпрацьована за десятки років (вони почали дослідження в 1990-х) і дозволила швидко досягти масштабного виробництва вакцин.
У 2020 році світ не мав часу – просто згадайте ту весну…
Каріко народилась у 1955 році в угорському Сольноку. У 1989 посіла посаду доцента в Університеті Пенсильванії, де працювала до 2013. Вона була старшим віце-президентом BioNTech RNA Pharmaceuticals – ключового виробника вакцин від ковіду. Зараз працює зовнішнім консультантом цієї ж компанії, професором в Університеті Сегеда (Угорщина) та адюнкт-професором у медичній школі Університету Пенсильванії.
Вайсман народився в 1959 році в Лексінгтоні, Масачусетс, США. У 1997 році він створив дослідницьку групу в тій самій медичній школі Перельмана Університету Пенсильванії. Залишився працювати у рідному університеті, професор, директор Пенсильванського інституту інновацій у галузі РНК.
Читайте Максим Карпаш: Що таке аттосекунди й навіщо вони людству
Багато вакцин створюються із ослаблених чи деактивованих вірусів. Проте останніми десятиліттями науковці досліджували менші частинки вірусів, їхні генетичні коди: ДНК та РНК. Коли Каріко та Вайсманн ввели сторонній живий мРНК у людську клітину, вони помітили сильну імунну реакцію, яка підняла рівень антитіл. Але запалення, яке йшло слідом, та ензими в людських крові та клітинах, руйнували мРНК.
На подолання цих перешкод довгими роками їм бракувало коштів, інколи натхнення, підтримки. Але не бракувало мотивації до успіху. Їм таки вдалося змінити мРНК задля меншої запальної дії та розробити ефективну нано-систему доставки мРНК в клітини.
Від початку 2000-х їхні експерименти на тваринах із грипом, лихоманкою Зіка та СНІД показали майже 100% – окрім СНІДу. Результати їхніх робіт почали вражати та привертати увагу.
І тут прийшов 2020 рік.
Розробка Каріко-Вайсмана швидко стала кандидатом та базою у подоланні вірусу. Як потім сказала в інтерв’ю Каріко, їм було дуже легко переключитись на вакцину від ковід, адже технологія вже була готова. Вони отримали частину генетичного коду вірусу і вже за два місяці першим пацієнтам ввели експериментальну вакцину.
Перша вакцина проти коронавірусу на технології мРНК була затверджена вже у грудні 2020 року. Загалом були розроблені дві вакцини з використанням мРНК – Pzifer-BioNTech та Moderna. В ЄС вони становили до 90% усіх дозволених та введених вакцин проти COVID19 станом на кінець 2022 року.
Читайте Максим Карпаш: Нобелівка за абсолютно чорний екран
Чому ж про медицину, можливо, ще хтось спитає? Та справа в тому, що зараз автор цієї колонки лежить в інфекційній лікарні з діагнозом – гепатит А. Як виявилось, від цієї хвороби також є вакцина, але вона вже мені не знадобиться – мій організм саме виробляє пожиттєвий імунітет. Будьте здорові, дотримуйтесь правил гігієни та користуйтесь сучасними досягненнями науки!
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
