Продовжуємо розбирати суть наукових відкриттів, за які цього року присуджували Нобелівські премії. Сьогодні розберемось за що ж дали премії з хімії у 2023 році трьом американським ученим. Це Мунгі Бавенді (Массачусетський технологічний інститут), Люїс Брас (Колумбійський університет) та Алєксєй Екімов (компанія Nanocrystals Technology). Цій компанії премію присудили за відкриття й синтез так званих квантових цяток (точок). Адже вони призвели до революції у нанотехнологіях, пише Максим Карпаш у Репортері.
Читайте Максим Карпаш: У кого втома від війни?
Квантова цятка, яку ще можуть називати наноцяткою чи штучним атомом, є кристалом з розмірами, що вимірюються нанометрами. Для розуміння наведу приклад. Якщо 3 мільйони квантових цяток розмістити в рядок, то вийде відрізок у межах 2-3 см. Квантові цятки мають властивості, що кардинально відрізняються від властивостей матеріалів, з яких вони зроблені, коли розміри більші за нано-діапазон. Цьогорічні лауреати змогли зробити частинки настільки малими, що їх властивості визначаються радше нано-розмірами, ніж хімічним складом.
На початку 1980-х росіянин Алєксєй Екімов досяг появи квантових ефектів у кольоровому склі. Наночастинки хлориду міді змінювали колір скла. І це було пояснено саме квантовим ефектом. Колір скла з частками хлориду міді змінювався залежно від тривалості й температури нагріву. Він зробив відповідну публікацію про виявлений ефект в одному з радянських журналів, але російська мова та залізний занавіс залишили його відкриття майже невідомим для світової наукової спільноти.
Через кілька років Луїс Брас був першим науковцем у світі, який довів, що квантові явища у розчинених в рідині часточках залежать саме від їх розмірів. Він експериментував із впливом сонячної енергії на хімічні реакції часток сульфіду кадмію.
А в 1993 році Мунгі Бавенді зробив революцію у хімічному виготовленні квантових цяток з якістю, достатньою для широкого промислового використання.
Читайте Максим Карпаш: Що таке аттосекунди й навіщо вони людству
Кожен з нас, маючи достатню суму коштів, може купити собі цілий масив квантових цяток. Адже телевізори та монітори з технологією QLED і є втіленням цієї складної та передової технології. Саме цей клас техніки описують у рекламних проспектах як такий, що має справжній чорний колір, а також вельми живу кольорову гамму. Технологія квантових цяток також поширилась на системи ЛЕД-освітлення та допомагає хірургам «підсвічувати» пухлини під час операцій.
Урочистість церемонії оголошення цьогорічних лауреатів Нобелівської премії була дещо зіпсована витоком інформації про нагороджених за кілька днів до офіційного релізу. Такого не було вже понад 50 років. Журналісти також атакували нобелівський комітет численними запитаннями щодо вибору етнічного росіянина на фоні російської агресії проти України.
Комітет обмежився коментарем, що національність вченого, який долучився до того чи іншого відкриття, не має значення і це у дусі заповіту Альфреда Нобеля.
Для себе відзначу, що все-таки цьому російському вченому довелось покинути росію аби реалізувати себе та донести своє відкриття до світової спільноти. Бачу у цьому якусь типову та відому нам великоросійську зневагу до інтелекту, розуму та розвитку – у дусі царського, радянського й путінського режиму.
Максим Карпаш, професор Університету Короля Данила
